Декілька тисяч земляків-деражнянців минулого четверга провели в останню дорогу свого земляка, легендарного кіборга Івана Зубкова, командира роти десантників 90-го батальйону 81-ї аеромобільної бригади, який до останнього захищав донецький аеропорт. У середу з Іваном Зубковим попрощались у Летичеві, де нині проживають його батьки, а в четвер йому останню шану віддала рідна Деражня, де мешкають дружина та двійко дітей. Спершу героя відспівали у Свято-Володимирському храмі УГКЦ мікрорайону цукровиків, далі похоронна хода рушила до центру міста, де у Будинку культури з ним прощалися земляки.
Декілька тисяч земляків-деражнянців минулого четверга провели в останню дорогу свого земляка, легендарного кіборга Івана Зубкова, командира роти десантників 90-го батальйону 81-ї аеромобільної бригади, який до останнього захищав донецький аеропорт. У середу з Іваном Зубковим попрощались у Летичеві, де нині проживають його батьки, а в четвер йому останню шану віддала рідна Деражня, де мешкають дружина та двійко дітей. Спершу героя відспівали у Свято-Володимирському храмі УГКЦ мікрорайону цукровиків, далі похоронна хода рушила до центру міста, де у Будинку культури з ним прощалися земляки.
Чин похорону легендарного героя здійснив глава Хмельницької та Кам’янець-Подільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату митрополит Антоній. Він також вручив рідним медаль Київської патріархії “За жертовність та любов до України”, якою посмертно було нагороджено Івана Зубкова.
Відомо, що герой-офіцер разом зі своїм підрозділом були останніми захисниками донецького аеропорту. 19 січня Івана Івановича, позивний Краб, поранили, але він відмовився від евакуації в тил. Уже 20 січня від нього пролунав останній дзвінок з мобільного про те, що він перебуває під завалами, тож рідних не покидала надія, що чоловік живий і, можливо, потрапив у полон. На жаль, ні. Під завалами оборонного рубежу тіло героя знайшли наші полонені, а впізнав його побратим Олександр, який нині також у полоні. Згодом ідентичність останків Зубкова підтвердила й експертиза ДНК, хоч усі ці місяці і родина, і земляки жили надією.
Захищати рідну землю на Донбас Іван Зубков пішов добровільно, бо вважав це своїм обов’язком. Був він і серед тих, хто брав найактивнішу участь у Революції гідності. Той факт, що офіцер-десантник Зубков пораненим не покинув своїх бійців ,чи не найпереконливіше засвідчує героїзм та самовідданість цього героя, подвиг якого, сподіваємося, гідно оцінить і керівництво держави.
Нaш кор.
На фото censor.net.ua: Іван Зубков на передовій у донецькому аеропорту