У місті Хмельницькому (до 1954 року — Проскурів) народилось чимало видатних людей. Є серед них науковці, які прославилися своїми здобутками на всю країну, а деякі отримали світове визнання. Згадаємо біографії видатних учених, які народилися в місті над Бугом.
У місті Хмельницькому (до 1954 року — Проскурів) народилось чимало видатних людей. Є серед них науковці, які прославилися своїми здобутками на всю країну, а деякі отримали світове визнання. Згадаємо біографії видатних учених, які народилися в місті над Бугом.
Видатний акушер-гінеколог, професор, доктор медичних наук Трохим Васильович Борима (1914-1984) народився у Проскурові 19 жовтня 1914 року. У 1932-ому закінчив школу, вступив до Проскурівського медичного технікуму, у 1934-ому — до Київського медичного інституту, 1939 року закінчив Одеський медінститут. У 1941-1946 роках працював лікарем спочатку — у Кам’янець-Подільському районі, згодом — завідувачем хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділення Городоцької районної лікарні. Проходив ординатуру при кафедрі акушерства і гінекології Київського медінституту. Працював у Чернівецькому медичному інституті, де у 1951 році захистив кандидатську дисертацію, у 1965 — докторську, а в 1966-ому став професором. Трохим Борима — автор 147 наукових праць, в яких досліджував маловивчені аспекти хвороб, а запропонована вченим методика лікування знайшла свого часу втілення в усіх лікарнях країни.
У селянській сім’ї приміського села Книжківці народився Григорій Никифорович Щерба (1914-2001), який став відомим мінералогом, доктором геологічних наук, академіком Академії наук Казахстану, лауреатом Ленінської премії. Григорій Щерба — визнаний фахівець у галузі геології рідкісних рудних металів. Фактично всі нинішні родовища рудних металів, якими на весь світ славиться Казахстан, відкриті завдяки розробленій нашим земляком принципово новій гіпотезі про походження подібних родовищ. Наукова кар’єра Щерби почалася ще під час війни з інтенсивного пошуку, розвідки та експлуатації вкрай потрібних для промисловості знаменитих рідкіснометалевих штокверків Казахстану. За його участю вдалося виявити десятки рудних об’єктів. У перші повоєнні десятиліття вершинним досягненням Григорія Щерби стала металогенічна карта Казахстану, а також перекладена багатьма мовами фундаментальна праця “Геологія і походження рідкіснометалевих родовищ Казахстану”. Саме за ці праці вчений у 1958 році отримав Ленінську премію. Науковець поглиблено вивчав найперспективніші рудні регіони: Рудного Алтаю, Успенської та Чу-Ілійської зон, Балхаського сегмента. Всі напрацювання вчений виклав у власних ди-сертаційних дослідженнях та монографіях. Іменем геолога названа вулиця у мікрорайоні Книжківці.
видатний фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Академії наук УРСР Михайло Федорович Дейген (1918-1977) народився у Проскурові 18 червня 1918 року. Навчався у Київському університеті, згодом став військовим. У роки війни був на фронті, потім вступив в аспірантуру. Закінчивши її 1947 року, працював в Інституті фізики Академії наук УРСР, захистив кандидатську та докторську дисертації. Основні наукові інтереси були зосереджені на теорії твердого тіла, фізиці напівпровідників, радіоспектроскопії. За його активною участю 1960 року був організований Інститут напівпровідників Академії наук УРСР. Але серед найвидатніших наукових досягнень Дейгена — відкриття в галузі голографії. Він використав для голографічного запису магнітоелектричні кристали і на основі цього розробив теорію подібного запису. Цим перевершив винахідника голографії угорця Денеша. У 1993 році ім’ям фізика названа вулиця у мікрорайоні Дубове.
Сергій Єсюнін, історик