19 квітня 60-літній ювілей святкує знана українська мисткиня — Олександра Приведа — талановита і творча жінка, великий ентузіаст своєї справи, яка останнім часом проживає у США. Її справді можна назвати майстром на всі руки: вона дизайнер одягу і художник по шовку, створює паперові візерунки і тче гобелени, виготовляє фігурки з соломи та займається писанкарством, малює картини, оформляє інтер’єри…
19 квітня 60-літній ювілей святкує знана українська мисткиня — Олександра Приведа — талановита і творча жінка, великий ентузіаст своєї справи, яка останнім часом проживає у США. Її справді можна назвати майстром на всі руки: вона дизайнер одягу і художник по шовку, створює паперові візерунки і тче гобелени, виготовляє фігурки з соломи та займається писанкарством, малює картини, оформляє інтер’єри…
Олександра Приведа народилася 1955 року в Бучачі на Тернопільщині. Закінчила Львівський державний коледж ужиткового та декоративного мистецтва ім. І.Труша в 1974 році, а в 1982-ому — Львівську академію мистецтв. Працювала у Львівському художньо-виробничому комбінаті Худфонду УРСР, член Спілки художників України з 1992 року, член Міжнародної асоціації антропологів. Її роботи можна знайти в приватних колекціях України, Росії. Німеччини, Японії.
Особливу увагу привертають вироби художниці з соломи. Вона завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас, у яких яскраво й образно виявились фантазія і майстерність селян. Потреба в цих речах обумовила спадковість ремісничих і художніх традицій народного соломоплетіння, які дійшли і до наших днів.
Олександра Приведа, крім основної діяльності, з 2009 року розробляє також у Сіетлі національні костюми для хору “Серпанок” і танцювального колективу “Барвінок”, учасники яких розпалюють у серцях української діаспори іскринку любові до рідної землі, звичаїв, традицій.
У фондах Хмельницького обласного художнього музею є 23 твори мисткині. Це писанки із серій “Чорнобиль”, “Сповідь”, “Сучасний орнамент” та за мотивами поезій Оксани Пахльовської, дочки Ліни Костенко. На останніх на чорному тлі постають білі коні та чотири- і восьмипроменеві зірки. На одній із писанок — рядки вірша поетеси: “…іще Пегас маленьке лоша, пасеться між безсмертним маком, а вже така згорьована душа — мов цілий світ у собі переплакав…”.
Для писанок із серії “Чорнобиль” характерні умовні пейзаж та урбаністичний мотив; червоно-чорно-білий колорит наштовхує на думку про надмірне споживання природних ресурсів, яке обов’язково призводить до тієї чи іншої катастрофи.
Орнамент та вохристо-жовтий колорит наступних серій асоціюються з традиційними писанковими мотивами.
Слід зауважити, що, окрім невичерпної майстерності, всі роботи Олександри Приведи сповнені великої любові до рідної землі, поваги до звичаїв і традицій нашого етносу. І навіть за кордоном мисткиня залишається Людиною з українською душею, сіє зерна любові до Батьківщини.
Людмила Сковерко, науковий співробітник обласного художнього музею