Як подорожувати, маючи обмаль грошей? Мабуть, у нинішній скрутний час подібне запитання ставить собі чи не кожна молода людина. Насправді досвід бувалих мандрівників показує, що пізнати світ можуть не лише багатії. Схожої філософії дотримується Марія Солодар, авторка книги “Абетка мандрівника”, в якій спрагла до подорожей людина може знайти корисні поради. Марія презентувала свою книгу в нашому місті — у “Молодіжному клубі розвитку”. Своїм досвідом і філософією авторка залюбки поділилася й з читачами нашої газети.
Як подорожувати, маючи обмаль грошей? Мабуть, у нинішній скрутний час подібне запитання ставить собі чи не кожна молода людина. Насправді досвід бувалих мандрівників показує, що пізнати світ можуть не лише багатії. Схожої філософії дотримується Марія Солодар, авторка книги “Абетка мандрівника”, в якій спрагла до подорожей людина може знайти корисні поради. Марія презентувала свою книгу в нашому місті — у “Молодіжному клубі розвитку”. Своїм досвідом і філософією авторка залюбки поділилася й з читачами нашої газети.
— Маріє, що тебе спонукало написати “Абетку мандрівника”?
— Не думала, що колись напишу книгу про подорожі. На цей крок мене підштовхнуло спілкування з людьми. Коли почала мандрувати, знайомі запитували, що їм прочитати, щоб навчитися самостійно подорожувати світом. Спочатку радила книгу Тімоті Ферісса “Чотиригодинний робочий тиждень”, яка мені дуже імпонує. Але поради американця підходять не всім. І тоді виникла ідея написати книгу саме для українців, яка враховує досвід співвітчизників, щоб уже ніхто не зміг сказати, що подорожувати світом — привілей лише багатих іноземців. Тому я постаралася зробити цікаву та корисну інструкцію про те, як подорожувати незалежно від віку, освіти й статків.
Перший розділ книги присвячений філософії подорожей. У ньому намагаюся пояснити, що подорожі для мене — це спосіб пізнати світ, людей і себе саму. Наприклад, я усвідомила, що більшість речей, до яких ми звикли у побуті, насправді зайві, коли ти мандруєш світом. Вважаю, подорожі вбивають культ споживання.
У другій частині “Абетки мандрівника” спробувала розповісти, як купити дешеві авіаквитки, де можна за кордоном недорого харчуватися чи знімати житло, та інші корисні поради.
А остання частина книги розповідає, як одночасно пізнавати нові країни та заробляти на це, наприклад, завдяки Інтернету.
— Коли ти почала подорожувати? Пригадуєш свою першу мандрівку?
— Ще змалку була непосидьком і долучалася до кожної шкільної екскурсії. У 17 вирушила у першу самостійну подорож. Пригадую, ми сиділи з другом у кафе й він спонтанно запропонував поїхати на авто до його батька, який тоді мешкав у Москві. Опісля з друзями об’їздила з десяток європейських країн.
Між такими самостійними подорожами й тими, що організовують туристичні агенції, є велика різниця. Адже самостійні поїздки тебе не обмежують конкретним маршрутом, ти можеш відчути країну зсередини: поспілкуватися з місцевим населенням, походити тамтешніми вуличками, зазирнути в супермаркети… Це дає краще уявлення про життя іноземців, допомагає вивчити їхню мову. Пакетні тури цього не запропонують.
— Ти побувала майже в сорока країнах. Які найбільше сподобалися?
— Намагаюся будувати маршрут, аби за одну подорож відвідати кілька країн, бо вважаю недоцільним платити, наприклад, 500 доларів за авіаквиток, щоб відпочити лише тиждень. Краще побувати у кількох сусідніх державах приблизно за півроку, тоді ці 500 доларів розтягуються на тривалий час.
Серед улюблених європейських країн — Франція, Італія, Греція, з азійських — Сингапур та острів Балі, а також мені подобаються США. Це ті держави, в яких живуть багаті, успішні люди, імпонують їхній рівень і спосіб життя. Наприклад, у Каліфорнії ти просто оточений духом “американської мрії”, невпинного розвитку та суперництва. Вони мене надихають бути кращою. Звісно, це питання смаку, адже є мандрівники, які люблять екстремальні подорожі бідними країнами Африки.
— Які проблеми виникали під час мандрівок?
— Кожна самостійна подорож — це стрес, адже кожну нову проблему потрібно вміти оперативно вирішувати. Про це слід пам’ятати кожному шукачеві пригод. Хоча подолання таких перешкод — життєвий досвід. Наприклад, нещодавно я зі своїм хлопцем повернулася з Філіппін, де з нами трапилася неприємна пригода. В аеропорту ми купили дорогі квитки на літак. Гроші з нашої картки зняли, але квитки не пробили. Російська компанія, яка нас обслуговувала, зняла з себе відповідальність, мовляв, це ваша проблема й вирішуйте її самі. Але завдяки соціальнім мережам я знайшла власника компанії й розповіла йому про нашу ситуацію. Він не захотів скандалу й розібрався з цими прикрими обставинами.
А у Китаї мала проблеми з харчуванням, де немає звичних для нас молочних продуктів, картоплі, пшеничних виробів… Навіть солодощі там специфічні, наприклад, цукерки з солодкого м’яса. Але комусь це може сподобатися.
— Що ти могла б порадити читачам “Проскурова”, які мріють подорожувати?
— Мабуть, основна порада — подорожуйте! Ніщо не може стати вам на заваді у цьому: ні освіта, ні гроші, ні знання мов. Я, наприклад, знаю лише англійську, польську й російську, але це не завадило відвідати екзотичні країни. У будь-якому разі навіть завдяки жестам можна знайти спільну мову з іноземцями. Головне — вірити у свої сили й вміти комунікувати з людьми.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН
На фото: Марія Солодар під час презентації книги
Фото автора