Дитяча музична школа №1 невдовзі святкуватиме славний ювілей — 80-ліття свого заснування. Щоправда, передісторія її створення ширша, отож є нагода поринути у минуле.
Дитяча музична школа №1 невдовзі святкуватиме славний ювілей — 80-ліття свого заснування. Щоправда, передісторія її створення ширша, отож є нагода поринути у минуле.
У 1921 році в тодішньому Проскурові відкрилися класи, де діти навчалися основам музичної грамоти — вперше в історії нашого міста. Завідував цими класами Олег Корольов, фактично з них почалося залучення юних проскурівчан та їхніх батьків до музичного мистецтва. На жаль, проіснували ці класи лише три роки, через відсутність фінансування вони закрилися. Незважаючи на подальший період розквіту НЕП, у Проскурові не знайшлося меценатів, які б могли продовжити і розвинути мистецькі починання. Натомість у 1935 році ці обов’язки взяла на себе група ентузіастів, закоханих у музику, закладені основи перших музичних класів знайшли своє продовження. Відтак, за ініціативи цих завзятих меломанів, у провінційному містечку з 25-тисячним населенням, водопроводом у 16 кілометрів, маленькою електростанцією, хлібозаводом, лікарнею, готелем і рестораном відкрилася дитяча музична школа. Цікаво, що культурне життя Проскурова уособлювали лише два кінотеатри. Тоді школа відкрилася на вулиці Р.Люксембург (нині Грушевського) у п’яти кімнатах, де були п’ять стареньких фортепіано, кілька столів і стільців. Засновником і першим директором нового на Поділлі закладу був Генріх Грінфельд, а першими викладачами — Алла Старчевська і Поліна Лисер — по класу фортепіано та Зейлик Ланцман — по класу скрипки.
Подальшому розвитку професійного музичного виховання проскурівчан завадила Велика Вітчизняна війна, яка розірвала навчальний процес і розкидала по світу викладачів та їхніх вихованців.
Робота школи відновилася після звільнення міста від фашистів. Незважаючи на складнощі повоєнного часу, в оновленому закладі працювали вже десять викладачів за сімома спеціальностями: фортепіано, скрипка, віолончель, контрабас, акордеон, баян, духові інструменти. Учнів налічувалося 115 — проскурівська юнь охоче тягнулася до прекрасного світу музики.
Минали роки, у школі змінювався педагогічний колектив, її очолювали нові керівники: В.Янковський, М.Яхінтов, В.Целушков, М.Дубров, Г.Мельников, П.Гевал, В.Супрунов, О.Карпенко. Упродовж 15 років директором школи працював Олександр Апонюк, який 2001 року передав естафету нинішньому керівнику Миколі Бухті. Кожен із цих відданих своїй справі людей вносив у життя школи щось своє, вона поступово оновлювалася, розширювалися матеріально-технічна база, інструментарій. А в 1976 році школа оселилась у новому приміщенні на центральній вулиці міста — Проскурівській, 18, де колись, ще до революції, працював кінотеатр.
Майже 3,5 тисячі вихованців вийшли зі стін школи за 80 років її існування. У цих класах нині навчаються онуки й правнуки перших учнів.
На добрі слова щирої подяки від цього численного загалу заслуговують педагоги, котрі десятки років свого життя присвятили служінню музі мистецтва. Це — Майя Меліхова, Олександра та Олексій Карпенки, Карина Пасека, Майя Пірог, Наталя Ліпцин, Наталя Кондрашова, Валентина Пономарчук, Георгій та Галина Стефанови, Клавдія Андреюк, Василь Волков, Валентина Волошина, Вікторія Маленко, Жанна Добронос, Наталя Паченко, Людмила Горпинчук, Галина Чеботарьова, Тетяна та Юрій Лукіни, Раїса Осипова, Наталя Бухта, Тетяна Сачкова, Людмила Камінська, Елеонора Лебедєва, Світлана Кучерук, Ольга Гордєєва. Поряд із ними багато років сумлінно несуть свою вахту незмінна чергова школи Зінаїда Тарашевська і бібліотекар Ада Жолобова.
На зміну колишніх класів у школі відкрилися шість відділів: фортепіанний, народних, скрипкових та духових інструментів, теоретичний, хоровий та естрадного співу.
Отже, школа надає нині своїм учням повноцінну початкову музичну освіту, дає змогу навчатися далі на вищому базовому рівні тим, хто бажає стати професіоналом. Для всіх інших відкриває чарівний світ музики, який робить життя сучасної висококультурної людини цікавим, насиченим і змістовним.
Тетяна ЛУКІНА,
викладач-методист ДМШ №1
(Далі буде)
На фото: на стіні музичної школи №1 малюнок художника з Севастополя Михайла Коробкова в стилі стімпанк (підвид фантастики, дія якого відбувається у світі, де використовуються технології парових машин замість електроніки). За словами художника, написаний ним музичний інструмент поєднує риси фортепіано, органа й парової машини з паралельної реальності. Це перша робота Михайла Коробкова на стінах хмельницьких будинків, раніше його талант змогли оцінити мешканці Кам’янця-Подільського в рамках фестивалю “Республіка”
Фото Андрія ЯЩИШЕНА