Добре розумію, що наші критичні виступи і не лише на теми боротьби з корупцією — це, даруйте, як мертвому припарка, бо влада вже давно не звертає уваги на журналістську критику з цього приводу. Щоправда, для нас, кажу про комунальну і державну пресу, у часи Януковича навіть вигадали форму звітності про публікації антикорупційної тематики, яка, до речі, здається, збереглась і досі. Як ми розуміємо, якісь чиновники справно збирали докупи таку інформацію і, зрозуміло, нічого з нею далі не робили. Нині, здавалось, настав доречний час для подібних публікацій та журналістських розслідувань. Он, ми вже дійшли до того, що на засіданнях уряду почали надягати кайданки на корупціонерів. Та якщо переглянути ряд антикорупційних телепрограм, зокрема на 1+1, “Інтері”, ICTV чи ZiK, то мимоволі виникає запитання: а коли ми хоч щось подібне публічно почуємо тут, на місцях?
Добре розумію, що наші критичні виступи і не лише на теми боротьби з корупцією — це, даруйте, як мертвому припарка, бо влада вже давно не звертає уваги на журналістську критику з цього приводу. Щоправда, для нас, кажу про комунальну і державну пресу, у часи Януковича навіть вигадали форму звітності про публікації антикорупційної тематики, яка, до речі, здається, збереглась і досі. Як ми розуміємо, якісь чиновники справно збирали докупи таку інформацію і, зрозуміло, нічого з нею далі не робили. Нині, здавалось, настав доречний час для подібних публікацій та журналістських розслідувань. Он, ми вже дійшли до того, що на засіданнях уряду почали надягати кайданки на корупціонерів. Та якщо переглянути ряд антикорупційних телепрограм, зокрема на 1+1, “Інтері”, ICTV чи ZiK, то мимоволі виникає запитання: а коли ми хоч щось подібне публічно почуємо тут, на місцях?
Якраз про це нам не перестають писати, телефонувати наші читачі, до речі, вказуючи на цілком конкретні факти корупції у нашому місті й області. До цих фактів ніяк не доберуться правоохоронці, в яких, як стверджують люди, і самих рильце в пушку. В нас у редакції вже зібралося чи не ціле досьє з таких віртуальних справ, в яких фігурують держчиновники не лише з найвищих кабінетів, а й середньої руки. Тут і фотографії особняків, й елітних особистих автівок, і викладки ймовірних корупційних схем, з яких ці люди назбирують на подібні статки, які не надбаєш на зарплату.
Тож говорячи про корупцію, наші правдошукачі, до яких зачисляємо і себе, справедливо запитують про результати люстрації серед чиновницької братії, яка нібито вже триває у владних кабінетах. На жаль, крім свого “Люстраційного майданчика” у нас інших шляхів виходу на цю тему поки що немає… Хіба що ми з нетерпінням чекаємо, як розпорядиться дорученим кадровим потенціалом новий голова облдержадміністрації. Проте з інформації, яка нині курсує у зацікавлених колах, можна зрозуміти, що добір кадрів у виконавчу вертикаль обласної влади йде знову за квотним партійним принципом, тобто віддається перевага тим, хто нібито ніс “партійну колоду” на виборах з Блоком Петра Порошенка. Навіть не надто зважають на близькість деяких висуванців до регіоналів. Та, як на мене, політична складова корупції у нашій країні — це нині її найбільше зло, яке продовжує і далі правити свій антидержавний бенкет в Україні, перед якою постали життєво важливі виклики.
…Нещодавно стало відомо, що одна з обласних силових структур в одному з районів виявила факт корупції у голови райдержадміністарції, який свого часу, здається, на кілька днів запізнився з переоформленням власного аграрного підприємства, коли взявся до державних обов’язків таки справді у непрості післямайданні часи. То справді гідна людина, яка своїм життям довела власну фахову і державну зрілість. Подейкують, що працівник тієї служби вже дірку для чергової зірки на погонах зробив. Як на мене, якщо цей факт хтось класифікуватиме як вияв корупції, то, вочевидь, треба буде сушити весла у цій боротьбі. Розумію, якщо нині силовики відрапортували громадськості про доведення до якоїсь логічної межі справи проти колишніх перших керівників області, бо тільки однієї з наших публікацій про дерибан комунальної власності краю вистачило б на десяток таких справ, так ні: виходить, краще шукати факти корупції, де їх не існує.
До чого це я? Та знову змушений повторюватися, що ми програємо війну з корупцією поки що по всьому фронту, бо, видно, у тих, хто нею керує, ще немає усвідомлення, що вони грають з вогнем. Ну, а щодо преси, нашої газети зокрема, то ми не збираємося складати руки. І в цьому ви ще матимете змогу переконатися, хоча, правду кажучи, руки у нас опускалися вже не раз…