Минулого тижня Президент України Петро Порошенко підписав Закон “Про забезпечення права на справедливий суд”. Звісно, документ має і слабкі, й сильні сторони, але він став першим кроком до реформування судової системи в Україні. Своїм баченням цього Закону й подальшого реформування судочинства поділилися експерти Реанімаційного Пакета Реформ (РПР).
Минулого тижня Президент України Петро Порошенко підписав Закон “Про забезпечення права на справедливий суд”. Звісно, документ має і слабкі, й сильні сторони, але він став першим кроком до реформування судової системи в Україні. Своїм баченням цього Закону й подальшого реформування судочинства поділилися експерти Реанімаційного Пакета Реформ (РПР).
Згідно з опитуванням, проведеним у грудні минулого року на замовлення Центру політико-правових реформ, необхідність проведення судової реформи підтримує більшість громадян. При цьому 46% вважають, що ця реформа є одним із нагальних завдань влади.
“Головна мета реформи полягає у забезпеченні права кожного громадянина на справедливий суд. Не потрібно мати ілюзій, що з набранням чинності цього Закону всі суди одразу стануть справедливими, але на певний прогрес потрібно сподіватися. Закон створив можливості для оновлення суддівського корпусу. Але важливо, щоб на звільнені місця прийшли судді, спроможні ухвалювати справедливі та неупереджені рішення, незалежно від будь-яких протиправних впливів”, — переконаний заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт РПР Роман Куйбіда.
Експерт констатує, що з документа не вдалося прибрати головний недолік — можливість політичного впливу на кар’єру суддів. За Президентом і надалі збережено сумнівні з точки зору Конституції і європейських стандартів повноваження: переводити суддів та ліквідовувати суди, приводити суддів до присяги. Окрім того, Президент матиме додаткові повноваження, яких досі в нього не було. Зокрема, підписуватиме посвідчення головам судів і їхнім заступникам. Повноваження переводити суддів зберегли і народні депутати. Все це, на думку експертів РПР, може негативно позначитись на оздоровленні судової системи, яка залишатиметься під конт-ролем державних органів.
Після того, як Закон набере чинності, всі судді повинні будуть пройти переатестацію (тестування і співбесіду). Також на кожного суддю буде складено досьє, яке міститиме дані про кількість прийнятих і скасованих рішень, загальне навантаження, інформацію про відповідність стилю життя легальним доходам тощо.
“Щоб система оцінювання служителів Феміди не допускала політичних чи корупційних впливів на результати, важливо не стояти осторонь цього процесу представникам громадськості та ЗМІ, які матимуть можливість слідкувати за перебігом кваліфікаційного оцінювання. Тож відповідальність за успішність судової реформи несе не лише влада, а й суспільство, від активності якого залежать перебіг судової реформи і суспільний конт-роль за перетвореннями”, — наголосив Роман Куйбіда.
Відтепер для суддів, які безвідповідально ставляться до своїх обов’язків і допускають свавілля, можуть бути застосовані нові види покарань. Замість двох, як було раніше, Законом передбачено шість видів дисциплінарних стягнень: попередження, догана, сувора догана, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (від місяця до півроку), переведення судді до суду нижчого рівня та розгляд питання щодо звільнення судді через порушення присяги. Догана та сувора догана позбавляють права на отримання доплат, а тимчасове відсторонення ще й вимагає підтвердження кваліфікації.
Також серед нововведень у кожного громадянина з’явилася можливість ознайомлюватися з усіма, без винятку, судовими рішеннями в єдиному реєстрі. До того ж українці зможуть без попередніх дозволів і клопотань проводити відеозапис судового засідання.
Експерти РПР виділили наступні кроки реформи судової системи. Зокрема, вони вважають, що необхідно внести зміни до процесуального законодавства, які спростять власне процедуру судового процесу та наблизять її до реальних вимог звичайного громадянина. Сьогодні, наприклад, суд може відмовити у позові тому, хто, мовляв, звернувся “не за адресою”. Також експерти наполягають на запровадженні в Україні електронного судочинства, тобто створення можливостей комунікувати з судом за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Підготував Андрій ЯЩИШЕН
за матеріалами РПР