На початку лютого у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20 відбулася традиційна зустріч випускників. Цього року вона була особливою для тих, кому останній дзвінок пролунав 50 років тому. На жаль, не всі змогли приїхати, бо проживають у різних містах України, близького та далекого зарубіжжя. Але з Києва приїхали Маргарита Метелецька та Валентина Рябица, зібралися хмельничани Діна Терехова-Севець, Леонід Коваленко, Микола Саварчук, Валентина Ребрикова та Станіслава Петляк. Зустріч відбулась у новому приміщенні школи, дехто з гостей тут уперше, зокрема вони мали можливість ознайомитися з матеріалами шкільного історичного музею.
На початку лютого у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20 відбулася традиційна зустріч випускників. Цього року вона була особливою для тих, кому останній дзвінок пролунав 50 років тому. На жаль, не всі змогли приїхати, бо проживають у різних містах України, близького та далекого зарубіжжя. Але з Києва приїхали Маргарита Метелецька та Валентина Рябица, зібралися хмельничани Діна Терехова-Севець, Леонід Коваленко, Микола Саварчук, Валентина Ребрикова та Станіслава Петляк. Зустріч відбулась у новому приміщенні школи, дехто з гостей тут уперше, зокрема вони мали можливість ознайомитися з матеріалами шкільного історичного музею.
Свято вирішили провести у формі уроку. Для ювілярів-ви-пускників пролунав шкільний дзвінок, який переніс їх у роки дитинства і юності. Сюрпризом для гостей було звернення улюбленої першої вчительки Олени Рум’янцевої, яка, незважаючи на свій поважний вік (влітку відзначила 90-річчя), добре пам’ятає вихованців. В архівах шкільного музею були знайдені світлини з життя школи 1960-х років. Непрості то були роки. Але в кожного в очах горів вогник знань і підтримували його талановиті наставники. Зі словами вдячності гості згадували своїх вчителів — директора школи О.Сидоренко, К.Столбецьку, М.Ейнштейна, Є.Гольдера. З їх допомогою учні здобули освіту, стали відомими особистостями і втілили в життя заповітні мрії. Так, Маргарита Метелецька стала поетесою, Микола Саварчук — майстром спорту, Леонід Коваленко — знаним архітектором і дизайнером, брати Валерій і Віктор Ребрикові — кандидатами технічних наук…
Гортаючи сторінки життя, патріотичні настрої змінювалися світлою лірикою, сумом втрат і сміхом над шкільними витівками сивочолих випускників. Маргарита Метелецька прочитала власні вірші, присвячені рідним Гречанам, однокласникам.
Готуючись до зустрічі, педагоги хвилювались: “Чи знайдуть спільну мову люди, яких відділяє півстоліття з сьогоднішнім учнем? Чи буде знайдена формула успіху для випускників 2015 року?” Та хвилювання виявилися марними. Формула була знайдена: щоб стати щасливою людиною, потрібні міцні знання і надійні друзі на життєвому шляху!
Щодо нинішніх учнів 11-х класів, то вони розумні, толерантні, наполегливі у досягненні мети і готові до самостійного життя, про що свідчать їхні роздуми.
Дар’я Гладка:
— Ми дуже хвилювалися, коли готувалися до зустрічі з випускниками, які закінчили нашу школу 50 років тому. Це зовсім інше покоління з багатим життєвим досвідом. Виникало побоювання, чи зможемо знайти з ними спільну мову? Але як тільки зав’язалася розмова, то виникло відчуття, що це зустріч з близькими, майже рідними людьми.
Юлія Жугда:
— Ми підготували гостям запитання, щоб дізнатися про найменші подробиці тодішнього шкільного життя. Але виявилося, що якимось дивним чином наші гості в своїх спогадах вже розповідали про те, що ми хотіли запитати! Напевно, це і називається спорідненістю душ. Двадцята школа найкраща!
Анна Томич:
— Якщо наша школа — гніздо, то ми вже стоїмо на його краєчку і готуємося з нього вилетіти… Як складеться наше життя ще не відомо, але сподіваємося, що щасливо. Зустріч з колишніми випускниками нашої школи надала нам упевненості у власних силах.
Аліна Гороховська:
— Власне, зустріч з кожною людиною може стати повчальним життєвим уроком, але зустріч з колишніми випускниками нашої школи стала для нас особливою. Вони показали, що не треба здаватися, коли щось не виходить з першого разу, слід вірити в себе та свою мрію і тоді досягнеш мети.
Ігор Сафонов:
— Радий, що колишні випускники нашої школи знайшли себе у житті, гідно проявились і як професіонали, і як особистості. Вони виявилися цікавими співрозмовниками.
Ось так, у словах юних і спогадах колишніх вихованців, їхніх вчителів поєдналися різні часи, у яких 50 років з історії школи, а разом з ними сторінка історії міста Хмельницького та рідних Гречан.
Галина Гнатюк
На фото: ювілейні випускники, котрі закінчили школу 50 років тому