У Хмельницькому обласному художньому музеї діє виставка “Українське мистецтво другої половини ХХ ст.: художні паралелі”. Її структура визначається процесами, що відбувалися в українському мистецтві того часу. Адже саме цим періодом датується більшість живописних творів колекції, яка почала формуватись 1986 року, тобто від дня заснування музею.
У Хмельницькому обласному художньому музеї діє виставка “Українське мистецтво другої половини ХХ ст.: художні паралелі”. Її структура визначається процесами, що відбувалися в українському мистецтві того часу. Адже саме цим періодом датується більшість живописних творів колекції, яка почала формуватись 1986 року, тобто від дня заснування музею.
Оскільки тоді в Україні панував соцреалізм як державна культурно-мистецька ідеологія, зрозуміло, що твори офіційно визнаних майстрів не могли не потрапити до музейної збірки. І хоч історико-революційна та військова теми на той час вважалися провідними, а повсякденне життя було відсунуте на периферію художнього процесу, талановиті живописці залишили численні картини ліричного плану, пейзажі, портрети, натюрморти. З таких творів, що ґрунтувалися на пріоритетах реалістичного фігуративного зображення, складається перший розділ експозиції. Їх автори — відомі заслужені і народні художники, лауреати престижних премій Сергій Григор’єв, Володимир Костецький, Сергій Шишко, Костянтин Ломикін, Валентина Цвєткова, Ірина Беклемішева, Іван Шутєв та інші митці, творчий розквіт яких припадає на 1960-1980-ті роки. Аби реалізувати свій творчий потенціал і не вступати у конфронтацію з офіційними приписами, митці звертались до такої своєрідної “території свободи”, як пейзаж і натюрморт, в яких розробляли різноманітні формально-пластичні завдання.
Проте і в тоталітарну добу художнє середовище не було однорідним. Наслідком періоду відлиги 1960-х років стало розшарування на офіційне мистецтво і нонконформізм. Незважаючи на складні умови, нонконформісти творили й після завершення часів відлиги. Митці, в чиїх полотнах присутні різні прояви класичних авангардних течій, презентовані в наступних двох залах. Один із них представляє абстрактне мистецтво, що є найрадикальнішим антиподом соцреалізму.
Переважну частину експозиції найбільшого залу становлять полотна художників західного регіону, які ще не встигли втратити національне підґрунтя, намагалися не поривати з довоєнними здобутками 1930-х років і, в міру можливостей, адаптувати актуальні проблеми сучасного західного мистецтва. Серед них виокремлюється постать Романа Сельського — фундатора львівської малярської школи. Маючи західноєвропейський мистецький гарт, будучи глибоко освіченою особистістю, він згуртував навколо себе однодумців, що врешті стали його учнями і вже напрацьоване прищепили своїм послідовникам. В експозиції — роботи самого метра, а також Карла Звіринського, Володимира Патика, Зеновія Флінти, Михайла Ліщинера, молодших Любомира Медвідя, Петра Марковича, Миколи Шимчука.
На тлі українського нонконформізму помітно виділяються здобутки одеситів — суттєва частка музейного зібрання. Вони також включені до цього розділу.
Пік формування музейної колекції припадає на кінець 1980-х — початок 1990-х років. Тож у ній зафіксована потужна неофольклорна хвиля вільного мистецтва, для якого надзвичайно актуальними були пошуки національної ідентифікації. Яскраві творчі індивідуальності, внутрішній світ яких глибинно пов’язаний з історією, культурою і ментальністю власного народу, презентовані в останньому залі. Це відомі в Україні митці Андрій Антонюк, Феодосій Гуменюк, Петро Гончар, Ніна та Борис Буряки, Людмила та Микола Мазури та багато інших.
У кожному з чотирьох осередків музейного простору живописні полотна доповнені співзвучними їм за стилістикою об’ємно-просторовими композиціями. Всього представлено більше 100 робіт художників з усіх регіонів України.
Відвідавши нову експозицію, ви не лише познайомитесь зі сторінками історії української образотворчості, а й подаруєте собі радість спілкування зі справжніми творами мистецтва. Виставка діятиме до 17 березня.
Лариса ЧЕРНОВА,
директор обласного художнього музею