Творче волонтерське об’єднання “Мистецька подільська сотня” першим навідалося з концертною програмою до військового госпіталю Міністерства оборони України у Старокостянтинові, котрий нещодавно відновив роботу і почав приймати на лікування та реабілітацію поранених атошників. Прибули гості не з порожніми руками, а зі смачними гостинцями, мистецькими дарунками і деякими необхідними побутовими речами, що їх зібрали волонтери та місцева влада. Але про все — по черзі.
Творче волонтерське об’єднання “Мистецька подільська сотня” першим навідалося з концертною програмою до військового госпіталю Міністерства оборони України у Старокостянтинові, котрий нещодавно відновив роботу і почав приймати на лікування та реабілітацію поранених атошників. Прибули гості не з порожніми руками, а зі смачними гостинцями, мистецькими дарунками і деякими необхідними побутовими речами, що їх зібрали волонтери та місцева влада. Але про все — по черзі.
У часи, коли ми оманливо вважали, що маємо під боком братній народ, а не країну-агресора, а влада планомірно й цілеспрямовано, за мовчазної згоди українців, нищила армію, потрапив під оптимізацію і військовий шпиталь у Старокостянтинові. Заснований 1934 року, він пережив евакуаційний період Великої Вітчизняної війни, працював за часів війни в Афганістані, у період початку незалежності України. Проте ледве не канув у лету на догоду якомусь “князьку” від влади, котрий накинув оком на ласий шматок землі з будівлями, комунікаціями і парковою зоною. Із початком бойових дій на сході країни потреба у відновленні військової медичної установи постала гостро й нагально. На щастя, за період нікомунепотрібності шпиталь не розікрали-розтягнули, а зберегли у досить пристойному стані. Звісно, наразі медзаклад потребує багато чого — від обладнання, медичних препаратів, до каструль, ковдр і побутової хімії. Але дорогу, як відомо, осилить той, хто йде, відтак — рушили. Нині шпиталь ще не заповнений стовідсотково. Проте регулярно прибувають бійці, котрі потребують медичної допомоги, зокрема й психологічної. 
Саме з метою емоційної релаксації, маючи досвід подібних заходів, набутий під час регулярних поїздок у госпіталі України, однодумці-артисти “Мистецької подільської сотні” у Прощену неділю прибули до шпиталю з концертом. Разом співали, танцювали, розмовляли, сумували і раділи, мріяли, вірили, просто посміхалися і дивилися у вічі одні одним. На початку концерту подарували бійцям малюнки та листи старокостянтинівських школярів — зі щирими побажаннями перемоги і подякою українським героям. А далі було багато музики, емоцій, єднання. Постійні учасники “сотні”, відомі хмельницькі виконавці Віктор Шайда, Артем Ромасюков, Назарій Поляков, Марина Українець, представники співочої Старокостянтинівщини, безпосередньо причетні до військової служби, Катерина Аргунова і капітан Олександр Петрук та студентка Хмельницького музичного училища ім. В.Заремби Анастасія Гулевата не просто виходили на сцену, аби проспівати чергову пісню, а щоб розрадити, підтримати, емоційно відігріти обвуглені душі вояків. У кожного артиста знайшлися слова вдячності. Кожен артист отримав навзаєм щирі оплески глядачів.
Якісним озвученням забезпечив 42-й гарнізонний будинок офіцерів, директор якого Сергій Чеплаков під час благодійних виїзних концертів “сотні” особисто сідає за звукооператорський пульт. Що ж до гостинців не творчо-емоційних, а більш матеріальних, то й на них не поскупилися візитери. Низку картин учнів місцевої художньої школи подарував викладач цього навчального закладу Віктор Кошуба. Власні авторські картини презентувала шпиталю хмельницька художниця Наталя Степанюк. Вона ж, до слова, за власної ініціативи організувала збір книжок для госпітальної бібліотеки, а ще привезла побутову хімію для прання. Начальниця міського управління соціального захисту населення Наталія Шабельник, вручаючи смачні гостинці й художні творіння від дітей, подякувала нашим героям, зазначивши: “Ще кілька місяців тому я, напевно, не знала б, якими словами до вас звернутися, аби не поранити, не травмувати ваших емоційних ран. Тепер знаю. Бо зараз на Сході воює моя близька людина. І я знаю, що вам казати: ми вас любимо, на вас чекаємо, ви — справжні герої і справжні чоловіки!”. А перший заступник голови РДА Олег Борикін побажав хлопцям швидше одужувати і повертатися не на війну, а до мирного життя в мирній Україні. Окрім того, додав: “Жителі нашого краю зібрали для вас багато гостинців: фрукти, солодощі. Ми все це привезли до госпіталю. А ще — подяку від усіх старокостянтинівців за ваш героїзм і подвиг. Ви маєте знати, що люди вас підтримують”.
Підтримка одне одного — це те, на чому нині тримається Україна. Отож не можна опускати рук чи залишатися осторонь боротьби, котру веде наш народ за своє виживання.
Оксана Радушинська, учасниця концерту
Фото Петра Радушинського