У вівторок трьох бійців 26-ї артилерійської бригади на Хмельницькому залізничному вокзалі зустріли місцеві волонтери.
У вівторок трьох бійців 26-ї артилерійської бригади на Хмельницькому залізничному вокзалі зустріли місцеві волонтери. Саме ці хлопці нещодавно чотири доби пробули в оточеному бойовиками Вуглегірську. Незважаючи на кількісну перевагу ворога й неодноразові пропозиції здатися, герої не лише прорвали оточення, а й знищили техніку противника. І вся ця героїчна історія досі залишає ряд запитань до їх керівництва…
Велику відвагу в обороні Вуглегірська виявили бійці 26-ї артилерійської бригади, серед них і 25 подолян, які пліч-о-пліч з нацгвардійцями з батальйону “Світязь” відбивали атаки бойовиків. Чотири важкі доби вони пробули в оточеному ворогом місті. Вже першого дня в оточенні бійці знищили чотири танки й два БМП-2 ворога. Але коли згодом у них закінчилися боєприпаси, залишилися лише автомати, а підмога так і не надійшла, хлопці вирішили прориватися, в чому їм допомогло лише Боже провидіння.
“З нашими бійцями довго не було ніякого зв’язку, врешті 29 січня мені вдалося додзвонитися, — поділилася волонтерка з Антонін Красилівського району Валентина Пасічник, племінник якої обороняв Вуглегірськ. — Хлопці розповіли, в якому становищі опинилися. Одразу почала звертатися по допомогу до волонтерів, представників “Правого сектора” та органів влади. Знаю, що бійці тричі викликали на себе вогонь нашої артилерії, щоб розчистити собі шлях. У цей важкий момент я молилася за їх спасіння й закликала всіх людей звернутися до Бога. І ми молилися: рублянчани, антонінці, хмельничани, дунаєвчани, кияни… І сталося диво — наші хлопці змогли вирватися з пекла живими”…
Ось іще деякі подробиці. Стало відомо, що, замінувавши приміщення, в яких відбивалися від противника, взявши з собою всю можливу зброю, бійці 15 кілометрів пішки добиралися до своїх, ризикуючи загинути чи потрапити в полон. Проте після виходу з оточення почалися незрозумілі дії їх безпосереднього командування. Коли бійці батальйону “Світязь”, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, були представлені до нагород, відправлені на ротацію, то військових з 26-ї артилерійської бригади чомусь оминули увагою. Більше того, їх у промоклому й обгорілому одязі поселили в напівзруйнованому корівнику. Хлопці після боїв були змушені спати на металевих ліжках без матраців…
На щастя, знову допомогли волонтери. Валентина Пасічник розповіла, що спільно з Мариною Шеремет та її однойменним благодійним фондом вони зібрали й переправили туди одяг, продукти, медикаменти й цигарки. А тим часом командування залишалося десь, ніби в іншій реальності.
Втрутився в цю ситуацію на прохання волонтерів і виконуючий обов’язки голови Хмельницької облдержадміністрації Олександр Симчишин, який зв’язався з міністром оборони. Бійців відпустили на ротацію, а військова прокуратура розпочала перевірки.
Днями стало відомо, що у Міноборони таки побачили цих героїв і за виявлені мужність та героїзм під час боїв у Вуглегірську військовослужбовців 26-ї артилерійської бригади все ж представлено до державних нагород, а в Інтернеті їх усіх уже назвали “кіборгами-2”…
Андрій ЯЩИШЕН
На фото: під час зустрічі бійців (Фото Галини МЕЛЬНИК); на фронті; умови, в яких перебували герої після боїв
Фото зі сторінки волонтерки Марини Шеремет у Facebook