Вже не раз доводилося і, не сумніваюся, ще доведеться писати про кричущі факти відвертого й цинічного посягання російською пропагандистською машиною на ті чи інші знакові факти з української минувшини, яку Кремль потрактовує на користь своєї божевільної ідеї насадження “русского мира”. Цьогоріч офіційна Москва, Російська православна церква та вся їх псевдонаукова і богословська обслуга готуються до ще однієї широкомасштабної ідеологічної провокації, пов’язаної з тисячоліттям від завершення правління на київському престолі князя Володимира Хрестителя.
Вже не раз доводилося і, не сумніваюся, ще доведеться писати про кричущі факти відвертого й цинічного посягання російською пропагандистською машиною на ті чи інші знакові факти з української минувшини, яку Кремль потрактовує на користь своєї божевільної ідеї насадження “русского мира”. Цьогоріч офіційна Москва, Російська православна церква та вся їх псевдонаукова і богословська обслуга готуються до ще однієї широкомасштабної ідеологічної провокації, пов’язаної з тисячоліттям від завершення правління на київському престолі князя Володимира Хрестителя.
Неважко здогадатися, за яким сценарієм ті урочистості проходили б у нас, якби в Україні торік не відбулася Революція гідності, яка, сподіваємося, таки закріпить уже назавжди нову цивілізаційну парадигму розвитку нашої країни та нації в усіх її складових загалом і в осмисленні нашого історичного шляху зокрема, починаючи бодай з епохи Київської Русі-України, яка, до речі, була не просто складовою тодішнього європейського простору, а одним із її державних і, що основне, духовних лідерів, яка на рівних конкурувала вже в часи Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого з Візантійською імперією. Та не сумніваймося, що путінська Москва нині витисне з цієї історичної дати все можливе і неможливе, аби далі забамбурювати свідомість своїх громадян міфами про монополію тільки сучасної Росії на історичний спадок Київської Русі, адже подібні фальсифікації дають можливість росіянам та їх правителям, фактично починаючи з Івана Грозного, Петра І, Катерини ІІ, які найбільше доклалися до подібних історичних маніпуляцій, говорити про свою тисячолітню історію, без чого, як ми розуміємо, не існує імперського міфу Кремля та ідеї “русского мира”. До речі, нинішні його російські пропагандисти навіть не соромляться відкидати отой компромісний радянський псевдонауковий постулат, що Київська Русь була колискою трьох братніх народів — російського (завжди називалося у такому порядку), українського та білоруського, залишивши у своїх ідеологічних кліше це право лише за російським народом. Проте, якщо оте радянське псевдонаукове мародерство на нашій минувшині було хоч якось унормоване, то нині Кремль та його церква прагнуть забрати у нас все. І не лише історію, а власне в ході нинішньої збройної агресії, творення міфів про якусь неіснуючу Новоросію, російську Тавриду, посягнули вже на нашу землю, територіальну цілісність.
Зрозуміло, що говорити про існування українського народу в часи Київської Русі суто з наукової точки зору, як мінімум, некоректно, але вже тоді існувало поняття “України” і саме тоді почалися процеси творення нашої нації, самоусвідомлення якої прийде до нас, як у всіх європейських народів, з умовним періодом появи староукраїнською Святого Письма, що в нас датується періодом появи Пересопницького Євангелія. Хоча ми також знаємо, як ще наприкінці ХІХ століття академік Ключевський, відповідаючи московським студентам на питання про те, якою мовою говорили жителі Київської Русі, наголошував, що то була приблизно така мова, якою на той час говорили селяни-малороси з-під київських сіл…
Звичайно ж, Кремль та Московська патріархія організують цей “ювілей” так, аби поглибити зомбування своїх громадян та нашої п’ятої колони, але чи ми з вами та наша влада готові до цієї широкомасштабної ідеологічної та інформаційної провокації і як поведеться духовенство УПЦ у цій ситуації, принаймні для мене велике питання. Хоч слід зазначити, що якраз покійний, світла йому пам’ять, глава цієї церкви, митрополит Володимир Сабодан чітко артикулював україноцентриські наголоси щодо цих дат в історії нашої церкви та народу…