Минулого тижня мешканці міста провели в останню путь двох патріотів, які загинули на сході держави, — 25-річного Дмитра Іваха й 32-річного Олександра Співачука. Перший загинув під час оборони донецького аеропорту, другий — у серпні минулого року в Іловайському котлі, але впізнаний лише нещодавно.
Минулого тижня мешканці міста провели в останню путь двох патріотів, які загинули на сході держави, — 25-річного Дмитра Іваха й 32-річного Олександра Співачука. Перший загинув під час оборони донецького аеропорту, другий — у серпні минулого року в Іловайському котлі, але впізнаний лише нещодавно.
У четвер до трьох тисяч хмельничан прийшли на майдан Незалежності, щоб попрощатися з військовослужбовцем 95-ї аеромобільної бригади, старшим лейтенантом Дмитром Івахом. За словами командира роти, майора Олега Бутницького, 18 січня, коли їхні бійці захищали від бойовиків коридор до донецького летовища, їх накрило “Градами”. Дмитру осколок влучив у голову, смерть була миттєвою.
“Мені дуже важко говорити про смерть справжнього патріота. Не за таких обставин я хотів познайомитись із батьками побратима. Прошу в них вибачення за те, що не зміг зберегти життя їхнього сина й свого підопічного. Дмитро був доброю людиною, гідним офіцером і героєм. Таким він назавжди залишиться в наших серцях”, — сказав Олег Бутницький.
Попрощатися з героєм і висловити щирі співчуття його батькам, дружині, брату, рідним і близьким загиблого прийшли заступник міського голови Григорій Давиденко, виконуючий обов’язки голови облдержадміністрації Олександр Симчишин, голова обласної ради Іван Гончар. Живим коридором із тисяч хмельничан під вигуки “Герої не вмирають!” в останню дорогу труну з тілом Дмитра Іваха пронесли його побратими.
А в неділю сотні працівників міліції й звичайних хмельничан прийшли в управління МВС України в Хмельницькій області, щоб віддати останню шану загиблому правоохоронцю — майору міліції Олександр Співачуку. Саме він став одним із перших добровольців, які вирушили відстоювати цілісність нашої держави на її сході. 32-річний чоловік, який раніше працював слідчим в обласному управлінні міліції, вступив до лав батальйону “Миротворець” у перші дні його створення.
Зв’язок із Олександром Співачуком обірвався у серпні минулого року в сумнозвісному Іловайську. 18 серпня українські бійці взяли під свій конт-роль більшу частину цього міста. Але вже 28 числа опинилися в оточенні бойовиків…
“Вперше з Олександром ми зустрілися в місті Дзержинському, де виконували бойові завдання. Він був доброю й відповідальною людиною, завжди готовим прийти на допомогу, — розповів Сергій Тарасенко, заступник командира батальйону з кадрового забезпечення “Миротворець”. — Востаннє бачили його вже під час виїзду з Іловайська, коли наш автобус почали обстрілювати російські війська. Зайнявши оборону й перегрупувавшись, почали відходити із зайнятих позицій. Після цього Сашка ми вже не бачили й тривалий час вважали його безвісти зниклим”.
Лише у результаті співставлення аналізів ДНК вдалося з’ясувати, що Олександр Співачук загинув і похований як невідомий захисник на одному з кладовищ Дніпропетровська. Отож у неділю майора міліції перепоховали у рідному місті. В Олександра залишилися молода дружина Лілія та чотирирічний син Дмитро. Гірку й безповоротну втрату відчувають і його колеги.
“Ми з Олександром працювали протягом трьох років у відділі розслідування загальнокримінальних злочинів. Його смерть — це справжня втрата для всіх, хто знав Сашка, адже він був Офіцером з великої літери. Важко знайти такого надійного друга й порядну людину”, — поділився старший слідчий слідчого управління УМВС України в Хмельницькій області Сергій Вальчук.
Поховали обох героїв на Алеї слави на кладовищі у мікрорайоні Ракове.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора