Одні — на передовій, інші роблять усе можливе, аби їм було там якомога комфортніше. Отак і хмельничани об’єдналися для допомоги українським солдатам. У Палаці творчості дітей та юнацтва активісти виготовляють необхідні армії речі: маскувальні сітки, костюми для снайперів “Кікімора”, шкарпетки, рукавички та балаклави.
Одні — на передовій, інші роблять усе можливе, аби їм було там якомога комфортніше. Отак і хмельничани об’єдналися для допомоги українським солдатам. У Палаці творчості дітей та юнацтва активісти виготовляють необхідні армії речі: маскувальні сітки, костюми для снайперів “Кікімора”, шкарпетки, рукавички та балаклави.
“Ми співпрацюємо з фондом “Центр Добриня”, — каже учасниця центру допомоги Марина Терещенко. — Самі звернулись до волонтерів з проханням посприяти нашій роботі. Все почалося з Дня міста. Тоді біля кінотеатру ім. Т.Шевченка в наметі кілька людей плели речі на АТО. Вже пізніше ми перебрались у Палац творчості. Один підійшов, другий, сусіди, подруги, “сарафанне радіо” — так усе закрутилось. Окрім плетіння, ми готуємо для солдатів вітамінні гостинці. Нам приносять мед, горіхи, часник, ізюм, курагу. З цього робимо корисну суміш. Все віддаємо в “Центр Добриня” і вже через цей фонд йде допомога армії. Ще у нас є скринька, куди збираємо гроші”.
Активісти діляться, що на перших порах складові для плетіння приносили з дому або купували. Потім пішли по навчальних закладах. Розповіли, що потрібно і для чого. Діти поприносили багато ниток і постільної білизни. Так робота закипіла. Серед принесених речей було багато зовсім нових або в дуже гарному стані. Їх віддали у госпіталь та в місцеву організацію Червоного Хреста, де вони більш необхідні. Для плетіння використовують стару радянську постільну білизну, бо вона біла. Ще тканина має бути натуральною, синтетику для маскувальних речей застосовувати не можна. 
У центрі плетіння суворого графіка немає. В кого коли виходить, тоді й приходить. Комусь зручно зранку працювати, іншим — у другій половині дня. Є до десяти людей, які допомагають щодня. Щоб бути по-справжньому в команді, треба мати найголовніше — бажання і терпіння. Всі одне одного слухають, дають поради та допомагають.
Учасники центру допомоги діляться, що втомлюються весь час робити щось одне, тому види плетінь чергують. Фізично праця не важка, але роботу виконують, в основному, стоячи, тому спини болять. Кажуть, що їхній благодійній команді вже навіть пропонували заняття йогою за півціни. Але часу на все не вистачає, потрібно вибирати щось одне. Жартують, що після перемоги всією дружною компанією підуть на йогу. А поки впродовж плетіння кожен робить маленьку своєрідну розминку: то поприсідає, то руки догори потягне. І знову до роботи.
“Я все літо проплакала біля телевізора. Це ж як наркотик: вмикаєш, бо хочеш щось дізнатися, — розповідає Жанна Кононенко. — Тому на плетіння потрапила не випадково, а цілеспрямовано шукала, як можу допомогти солдатам. Та й компанія трохи відволікає від думок про війну. В нас тут, як у словах Лесі Українки: “Щоб не плакать, я сміялась”.
Дійсно, справа серйозна і похмурі думки можуть полонити. Проте атмосфера в активістів надихає: намагаються жартувати і веселити одне одного.
Учасники дякують за підтримку “Хмельницькому проектному інституту “Цивільпромбуд”. Його працівники вже двічі збирали гроші. Також час від часу вони допомагають з пошуком тканини, розбирають мішковину на нитки для костюмів “Кікімора” і в’яжуть шкарпетки.
Колектив такого собі плетільного центру — жіночий. Лише один чоловік порушує цю тенденцію. Олег Гарник водить своїх дітей на гурток до Палацу творчості. Поки малята розвиваються, їх батько допомагає армії. Чоловік плете маскувальні сітки і костюми.
“Мені у такій компанії чудово, але, звичайно, хотілось би, щоб інші чоловіки також приєднувалися, — ділиться пан Олег. — Якщо не маю змоги бути на передовій, то хоч таким чином допомагатиму. Сам я працюю на ринку. Там є знайомі, які в’яжуть шкарпетки, а потім я передаю їх сюди”.
Долучитися до активістів можна по-різному. Потрібен матеріал для роботи: біла постільна білизна, рибальська сітка, нитки для в’язання. Щоб приєднатись до виготовлення виробів, завітайте до Палацу творчості дітей та юнацтва (І поверх). Вашій допомозі тут будуть раді!
Вікторія ТАРАН
Фото автора