Життя у Хмельницькому геріатричному пансіонаті йде в ногу з суспільним. Так само тут нині хвилюються й переймаються долею наших захисників Вітчизни, так само моляться про мир, як і решта українців. Може, навіть і більше. Адже більшість мешканців пансіонату знають, що таке війна, пізнали її страхіття ще в своєму дитинстві. Тож про нинішній збройний конфлікт на сході нашої країни старенькі також цікавляться.
Життя у Хмельницькому геріатричному пансіонаті йде в ногу з суспільним. Так само тут нині хвилюються й переймаються долею наших захисників Вітчизни, так само моляться про мир, як і решта українців. Може, навіть і більше. Адже більшість мешканців пансіонату знають, що таке війна, пізнали її страхіття ще в своєму дитинстві. Тож про нинішній збройний конфлікт на сході нашої країни старенькі також цікавляться.
Днями тут відбулася тематична зустріч “Героям слава!”, присвячена річниці початку Євромайдану, Небесній сотні й нинішнім захисникам України, які відстоюють її незалежність на Сході. Патріотичними рядками захід відкрила поетеса Надія Вітвіцька. Ведуча Тамара Попик розповіла мешканцям пансіонату, як днями на хмельницькому майдані зустрічали бійців Нацгвардії короваєм, квітами, щирістю слів.
Але найемоційнішою була розповідь мами кадрового офіцера-прикордонника Руслана Скоциляса (на фото) Галини Григорівни (на фото). Жінка повідала, що її син захищав кордони країни у Красній Талівці. Нелегко довелося військовим, адже з перших днів їхнього перебування в зоні проведення АТО ворог стер з лиця землі їхній табір, а відтак — припаси, амуніцію, намети…
Живими залишилися прикордонники лише завдяки тому, що перебували в іншому місці. Неподалік згарища вціліла лише одна сумка з речами, які хлопці розділили на всіх.
Згодом з гордістю Руслан Скоциляс доповідав керівництву, що їхній загін у повному складі повернувся додому. Свої материнські переживання й чекання сина Галина Григорівна вилила у власній поезії, яку прочитала присутнім. Вона впевнена, що саме материнські молитви, щире й віддане чекання рятують наших хлопців на фронті. Пісню “Виростеш ти, сину” співали всі — всі знали слова, у всіх вона лилася прямісінько з серця.
А ще на захід завітали сусіди пансіонату — школярі НВК №4 Карина Сікорська й Саша Везденецька з учителькою Марією Лисою. Дівчатка читали власні вірші. А Марія Степанівна розповіла про випускників школи Вадима Доященка, Ігоря Скальського, Станіслава Купіса, Олександра Івахова, котрі нині воюють з ворогом на Донбасі. Стареньких переповнювала гордість за нинішню молодь, представники котрої беруть на себе відповідальність за майбутнє — власне, суспільства, країни.
Тамара ПОПИК, культорганізатор пансіонату