З телебачення постійно лунає інформація про глобальне потепління. Здається, що цей процес відбувається десь далеко й нам начебто нічим не загрожує. Насправді це стосується кожного. Ми вже починаємо відчувати на собі аномальні зміни клімату. Тому необхідно знати, як пристосуватися до майбутніх небезпек. Для цього минулого тижня в Хмельницькому екологічні організації провели другий “круглий стіл”, присвячений адаптації міста до наслідків змін клімату. Під час заходу запрошені експерти виділили найбільші небезпеки й запропонували заходи для зменшення їх шкоди. Зокрема, найгострішою проблемою для Хмельницького виявилося скорочення зелених зон.
З телебачення постійно лунає інформація про глобальне потепління. Здається, що цей процес відбувається десь далеко й нам начебто нічим не загрожує. Насправді це стосується кожного. Ми вже починаємо відчувати на собі аномальні зміни клімату. Тому необхідно знати, як пристосуватися до майбутніх небезпек. Для цього минулого тижня в Хмельницькому екологічні організації провели другий “круглий стіл”, присвячений адаптації міста до наслідків змін клімату. Під час заходу запрошені експерти виділили найбільші небезпеки й запропонували заходи для зменшення їх шкоди. Зокрема, найгострішою проблемою для Хмельницького виявилося скорочення зелених зон.
Упродовж останніх 150 років на планеті через життєдіяльність людини почав змінюватися клімат. Збільшення викидів, стихійне вирубування лісів, знищення цілих екосистем дедалі більше загрожує не лише прийдешнім поколінням, а й нинішньому. В Україні протягом останніх десятиліть також відбуваються кліматичні зміни. Кожне місто має свої географічні особливості, а відтак — найбільш притаманні йому загрози. Зокрема, це можуть бути вразливість до теплового стресу, підтоплення, стихійні лиха, зменшення кількості питної води, скорочення зелених зон, збільшення проявів хвороб та алергії тощо.
Ольга Шевченко, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету ім. Т.Шевченка презентувала результати оцінки вразливості нашого міста до змін клімату. Так, за інформацією метеорологічних спостережень, упродовж останніх років збільшилася максимальна температура влітку й мінімальна взимку. Окрім того, відчутна тенденція до зменшення дощових днів, зате збільшується кількість грозових злив, буревіїв тощо. Через це потерпають зелені насадження. Ці природні фактори, пов’язані з кліматичними змінами, негативно впливають на зелені зони міста.
Із цим твердженням погодилася заступник начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка. Вона стверджує, що великою проблемою для зелених зон міста є забудовники, які незаконно знищують насадження або не виконують свої зобов’язання щодо висадження нових рослин.
“Зменшення зелених насаджень у Хмельницькому негативно впливає на зміни навколишнього середовища. Так, спостерігається тенденція забудови рекреаційних і зелених зон. Наприклад, зноситься дві тисячі дерев та кущів і стільки ж висаджується, але з них виживають не більше 10% саджанців. Тому пропонуємо наступного року внести більше територій до природозаповідної зони”, — повідомила Інна Куцка.
У Хмельницькому давно спостерігається серйозний дефіцит зелених зон загального користування. В ідеалі вони повинні складати 40% усієї площі міста. “На кожного мешканця має припадати за державними нормативами 16 метрів квадратних зелених насаджень. В Європі ця цифра значно більша — 20 м кв. До західних стандартів нам далеко, адже, за останніми даними, ми навіть не наблизилися до вітчизняних: на одного хмельничанина припадає лише 6,86 м кв. зелених насаджень. Тому необхідно відстоювати наявні зелені зони, зокрема й заплаву річки Південний Буг, яка в останні роки активно забудовується”, — наголосила кандидат біологічних наук, доцент Хмельницького національного університету Людмила Казімірова.
Загалом, висновки учасників “круглого столу” виявилися невтішними. Кількість зелених зон міста зменшується. Це негативно впливає на екологію й породжує інші кліматичні загрози для Хмельницького. Тому фахівці розробили низку заходів, які змогли б адаптувати місто до цих загроз. Так, необхідно здійснити інвентаризацію усіх зелених зон міста, розширити їх площу й кількість, зберегти наявні зелені насадження, провести інформаційну кампанію серед хмельничан…
Головне, щоб ці заходи були реалізовані, а не залишилися на папері. Тоді ми дійсно зможемо адаптувати місто до кліматичних змін.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото Катерини ШУЛЯК