У рамках мистецького проекту “До Дерева”, котрий триває в обласному художньому музеї, нещодавно відбулася зустріч з заслуженим артистом України, директором монотеатру “Кут” Володимиром Смотрителем.
У рамках мистецького проекту “До Дерева”, котрий триває в обласному художньому музеї, нещодавно відбулася зустріч з заслуженим артистом України, директором монотеатру “Кут” Володимиром Смотрителем.
Проект “До Дерева” — пропаганда істинно українського мистецтва, народженого з природних матеріалів, що поширені в Україні, насиченого патріотичним духом і з історичною цінністю. Все це присутнє у творчості заслуженого артиста України Володимира Смотрителя.
Зустріч з молоддю він присвятив родинному дереву, а точніше — родинному дереву українців. Піснями, змістовними уривками власних моновистав показав, яке міцне українське коріння. Нагадав про важливі пагони велета-дуба України — козаків, Тараса Шевченка та інших.
Як відомо: без верби й калини нема України. Про ці символічні українські рослини співає й Володимир Смотритель. “Надламали вербу” — музична композиція з репертуару артиста, якою розпочав мистецьку зустріч.
“Найперше, що з прадавніх коренів передається українцям — непокірність, жага до свободи і незалежності, патріотизм, міцний націоналістичний дух”, — переконаний Володимир Смотритель. Про це його пісня “Ми не блудні сини”.
Досі живе дух козацький в українцях, свідчення цьому — оборона східних кордонів України від ворога. Захисникам Вітчизни, військовим-козакам присвятив чимало пісень Володимир Смотритель, їх нещодавно співав на концерті у зоні АТО, кілька звучало на зустрічі і в художньому музеї.
Нерідко рід, народ, націю асоціювали з деревом, яке має міцне коріння. Є це і в творчості Володимира Смотрителя — філософії, яка базується, зокрема, на народній мудрості, думках великих українців. Притчу з мономістерії “Магія душі” про дуб і сокиру розповів актор. Сокира, яка без держака лежала бездіяльно під лавкою, попросила у свого друга — міцного дуба гілку на держало, коли отримала — зрубала його. Схожий сюжет, на жаль, трапляється в житті окремих людей, коли заздрісні, несвідомі і зневажливі нищать тих, хто дав їм силу, життя.
Хто українці без Шевченка?! Генію чимало у Володимира Смотрителя присвят. Виконує на його вірші пісні, музика до них написана подільськими композиторами. Нещодавно подарував місту, Україні нову виставу про поета-мислителя “Не промовчи Шевченка у собі…”. Каже, Тарас Григорович не лише передбачав трагедію українців, а й заповідав, як цьому зарадити. “Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!”, — просив Шевченко, закликав до єдності й миру.
Історія народу починається з історії роду. Ідентифікувати себе, скласти особисте родинне дерево закликав артист учасників зустрічі. Себе називає корінним українцем, так відчуває нутром, про це свідчить його прізвище.
Почули присутні на зустрічі і трохи з біографії митця. Найбільша мрія артиста збулася у 1992 році, коли вдалося створити стаціонарний театр одного актора — монотеатр “Кут”, у репертуарі якого нині 13 моновистав. З ними побував у Німеччині, Туреччині, Македонії, Росії, Польщі, Швейцарії. Деякі принесли автору міжнародне визнання.
“Кут” має низку цікавих масштабних проектів: фестиваль моно-мистецтв “Розкуття”, міжнародний фестиваль моновистав “Відлуння”, “Мистецький міст”, “Нічний кут” та інші.
Почути про це та інше, пізнати глибину мономистецтва запросив до “Кута” всіх охочих Володимир Смотритель.
Ірина САЛІЙ
Фото Андрія ящишена