Нині в окремих країнах екваторіальної Африки, зокрема Гвінеї, Ліберії, Нігерії, спостерігається спалах особливо небезпечного інфекційного захворювання — геморагічної лихоманки Ебола. До речі, перші випадки захворювання на лихоманку були офіційно зареєстровані в 1976 році.
Нині в окремих країнах екваторіальної Африки, зокрема Гвінеї, Ліберії, Нігерії, спостерігається спалах особливо небезпечного інфекційного захворювання — геморагічної лихоманки Ебола. До речі, перші випадки захворювання на лихоманку були офіційно зареєстровані в 1976 році.
Стосовно нинішнього спалаху відомо, що станом на 20 жовтня цього року зафіксовано 9216 випадків зараження, а кількість померлих — 4555. На жаль, відсутні засоби специфічної профілактики (вакцина) та лікування цього захворювання, тому смертність може досягати 90%.
Що ж таке лихоманка Ебола, як вона розповсюджується?
Вірус лихоманки Ебола циркулює серед дикої фауни екваторіальної Африки, існує чотири його різновиди. Вважається, що резервуаром вірусу є гризуни. Заражаються також мавпи, свині, антилопи. Зараження людини в дикій природі відбувається при безпосередньому контакті з інфікованими тваринами, зокрема з мертвими — з їх кров’ю, виділеннями, з внутрішніми органами тощо, переважно на полюванні та в процесі розділення туші. Згодом від людини до людини — при догляді за хворим, коли не дотримуються заходи особистої гігієни, не використовуються спеціальний одяг, гумові рукавички, захисні окуляри, маски. Перебіг хвороби Ебола супроводжується блюванням з кров’ю, кровотечами зі слизових оболонок ротової порожнини, очей, тобто виділеннями біологічних рідин, що містять віруси.
Зараження відбувається через потрапляння біологічних рідин інфікованої людини на тріщини шкіри, слизові оболонки очей, ротової порожнини, носа іншої людини. Тобто більшість заражень відбувається через безпечність людей, на полюванні або при догляді за хворим.
Захворювання розвивається через 2-20 днів після зараження і спочатку має ознаки звичайного грипу чи банальної лихоманки, спричиненої застудою: раптовий початок, висока температура, болі в горлі, м’язах, головний біль, марення, висипання на шкірі, кровотечі, пронос, зневоднення організму. Для хвороби характерні геморагічний шок, набряк легенів, гостра надниркова недостатність.
Ефективного лікування досі не існує. Сьогодні йде інтенсивний пошук противірусних засобів, створений специфічний імуноглобулін, який потребує випробування. Поки що використовуються лише патогенетичні засоби (дезінтоксикаційні, гіпотермічні, серцево-судинні, протишокові).
Основним заходом профілактики зараження на лихоманку Ебола для пересічного громадянина України є тимчасова відмова від поїздки в країни екваторіальної Африки. Якщо ж ви звідти повернулись, і у вас виникли симптоми лихоманки — це ще не означає, що це лихоманка Ебола. Все ж потрібно негайно викликати лікаря, повідомити його про своє перебування в Африці з метою вжиття профілактичних та лікувальних заходів та збереження вашого життя.
У зв’язку з сучасним швидкісним переміщенням людей інфекція може за лічені години потрапити в будь-яку, навіть віддалену від природного осередку країну. Важливим обов’язком місцевих лікарів є своєчасно запідозрити та надійно ізолювати пацієнта.
Любов Петерчук,
лікар-епідеміолог Хмельницького міськрайонного відділу лабораторних досліджень