В обласному художньому музеї демонструвалася виставка живописних полотен та левкасів Сергія Школяра під назвою “ПерсонаЖ”. Молодий український художник добре відомий поціновувачам мистецтва. За його плечима — персональні виставки як в Україні, так і за кордоном. Його роботи — у приватних колекціях України, Росії, США, Ізраїлю, Німеччини. Митець працює у техніці олійного живопису, левкасу, графіки, активний у монументалістиці, декоруванні інтер’єрів, дрібній пластиці.
В обласному художньому музеї демонструвалася виставка живописних полотен та левкасів Сергія Школяра під назвою “ПерсонаЖ”. Молодий український художник добре відомий поціновувачам мистецтва. За його плечима — персональні виставки як в Україні, так і за кордоном. Його роботи — у приватних колекціях України, Росії, США, Ізраїлю, Німеччини. Митець працює у техніці олійного живопису, левкасу, графіки, активний у монументалістиці, декоруванні інтер’єрів, дрібній пластиці.
Сергій Школяр намагається зібрати в єдину картину фантастичний сон, навіяний прочитаними книгами. Лейтмотивом його творчості є людиноподібні створіння та дивакуваті істоти, схожі на тварин. Ірреальні образи у його творчості наділені емоціями та настроєм.
“У часи мого дитинства були книги (пригодницькі романи, фантастичні повісті тощо), які важко було знайти, хоча так кортіло почитати, — зазначає художник. — Обмеженість можливостей розпалювала інтерес. Не дивно, що в першу чергу всіх нас цікавили ілюстрації, адже вони є опорою у візуалізації тексту.
З віком прийшло розуміння, що є література, яку важко ілюструвати, а подекуди взагалі неможливо. Саме такі твори, на мій погляд, є найбільш інтригуючими та цінними у літературі, адже вони пробуджують уяву.
Перечитуючи книги, починаєш звертати увагу на деталі під іншим кутом. Багато подробиць залишаються поза кадром та згадуються мимохідь. І тут у митця у рукаві з’являється козир у вигляді величезного простору для ідей та їх реалізації. Що пощастить йому розгледіти?
Мене як художника цікавлять і екранізації літературних творів. Я зробив спостереження стосовно почуттів, що виникають від прочитування книг та наступного перегляду кінострічок, знятих за їх мотивами, і виявив, що ці відчуття найчастіше протилежні очікуванню: те, на чому робиш акцент, на екрані реалізується інакше, не так як уявлялось, і це розчаровує.
Щодо ілюстрацій, у більшості вони є дуже інтимними, звісно ж, якщо щирі. Адже глядач отримує унікальну можливість піддивитися сюжет, зазирнути за куліси епізоду, побачити несподівану інтерпретацію твору, не читаючи самої книги. У цьому, на мою думку, і полягає найбільша цінність літератури як джерела натхнення для читача і творця”.
Мистецтво Сергія Школяра зацікавить людей, які не тримаються конкретних стандартизованих та зашкарублих рамок, хто здатен відчувати життя в усій його повноті та різнобарв’ї. Сам митець живе у країні чудес та казки, до неї він і запрошує поціновувачів свого таланту.
Марія ФРОЛОВА