За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з двох тисяч опитаних українців 45% висловили своє позитивне ставлення до спільного проживання чоловіка та жінки до шлюбу. Причому цей показник стрімко зріс останнім часом. То що — така форма сімейних взаємин в Україні вважається нормою? Давайте розберемося, як це явище розглядають різні інститути влади і закон.
За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з двох тисяч опитаних українців 45% висловили своє позитивне ставлення до спільного проживання чоловіка та жінки до шлюбу. Причому цей показник стрімко зріс останнім часом. То що — така форма сімейних взаємин в Україні вважається нормою? Давайте розберемося, як це явище розглядають різні інститути влади і закон.
Історія виникнення
Цивільний шлюб з’явився ще в XVI столітті у Голландії, коли люди різного віросповідання не могли обвінчатися в церкві, і влада дозволила оформляти такі союзи в мерії. Саме такий шлюб і став називатися цивільним. Тепер під цією назвою розуміють добровільне спільне проживання та ведення спільного господарства чоловіком і жінкою, без будь-яких взаємних зобов’язань і без офіційної реєстрації стосунків. Хоча в юриспруденції поняття цивільного шлюбу зберегло початкову сутність і стосується пар, які офіційно оформили свій союз у РАЦСі, але не вінчалися в церкві. Вільні сімейні взаємини в чинному законодавстві України прийнято називати фактичним шлюбом, а в народі — просто співжиттям.
Інститут сім’ї сформувався ще до виникнення християнства, і тільки в IX столітті н.е. церква офіційно стала займатись оформленням сімейних взаємин. Але після Жовтневої революції реєстрація шлюбів у СРСР знову стала прерогативою державних органів.
Правові аспекти
Що ж до фактичного проживання без штампа в паспорті, то в Україні такий спосіб сімейних взаємин підтримує 82% молодих респондентів віком від 18 до 29 років. Незважаючи на це, інститут цивільного шлюбу в правовому полі у нас лише на стадії формування. Через це труднощі у нерозписаних пар можуть виникнути вже з реєстрацією новонародженої дитини. Так, для реєстрації малюка, народженого в шлюбі, слід подати заяву тільки одного з батьків і документ з пологового будинку, який підтверджує походження дитини. У разі ж, якщо мати і батько дитини — цивільні чоловік і дружина, одного документа недостатньо, адже походження маляти визначається від батька, і заповнення графи “По батькові” обов’язкове. Тому слід надати заяву обох батьків. Її можна подати в РАЦС як до, так і після народження дитини.
Що ж стосується прав і свобод новонароджених, то згідно з Конституцією України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні. Якщо цивільні чоловік і дружина прийняли рішення розійтися, в обов’язки батька спільної дитини входить виплата аліментів, начебто вони перебували в офіційному шлюбі.
А от щодо розподілу майна можуть виникнути проблеми. Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України жінка і чоловік, які проживають однією сім’єю, але офіційно не перебувають у шлюбі, можуть претендувати на майно, нажите ними на правах спільної сумісної власності. Ще в 1991 році Закон “Про власність” визнав спільною власністю майно, набуте спільною працею тих, хто проживає однією сім’єю. А в ст. 74 Сімейного кодексу України було лише конкретизовано це загальне правило для жінки і чоловіка, які проживали однією сім’єю, але без реєстрації шлюбу. Якщо, скажімо, вони прожили разом тиждень або місяць і придбали лише електрочайник і сковороду, звичайно, їх спільною власністю будуть тільки ці речі. Але бувало, що такі фактичні сім’ї існували 20 і більше років. Тому все, що вони придбали (автомобіль, будинок), є їх спільною власністю.
Відповідно до ст. 24 Конституції України жодна обставина не може бути підставою для дискримінації. А ст. 51 Конституції, яка покладає на державу обов’язок охороняти сім’ю, не обумовлює, що мова йде тільки про родину, побудовану на шлюбі. Тільки в разі розриву взаємин потрібно ще зуміти довести сам факт спільного проживання. А це не так просто, як здається. У кращому випадку підтвердженням стануть спільні діти, спільні видаткові рахунки, в гіршому — свідчення родичів або сусідів. Щоправда, оскарження в суді права нажитого рухомого і нерухомого майна часто провокує тривалі судові розгляди і, як наслідок, масу образ і негативних емоцій, які доведеться пережити сторонам процесу.
Життя без зобов’язань?
За твердженням психологів, цивільний шлюб в Україні вигідний у більшості випадків чоловікові, який, щоб уникнути відповідальності перед законною дружиною, часто є ініціатором вільних стосунків. Це твердження підкріплене статистичними даними. Так, в Україні 69% чоловіків не бачать нічого поганого в спільному проживанні без зобов’язань. Серед жінок такі стосунки підтримали лише 55% опитаних.
Причинами, через які представниці слабкої статі погоджуються на співжиття в цивільному шлюбі, є не тільки сильні почуття, а й відсутність власного житла, а також нормального матеріального забезпечення. Саме через те, що жінка залежна у фінансовому плані від чоловіка, говорити про існування повноцінних цивільних шлюбів в Україні складно, — стверджують психологи. Це можливо тільки в цивілізованих західноєвропейських країнах — Німеччині, Нідерландах, Франції, де чоловік і жінка не залежать матеріально одне від одного, тому будують свої стосунки виключно з любові. На жаль, у нашому суспільстві фінансова рівноправність поки що не можлива.
Окремі приклади рівноправності, звичайно ж, трапляються, але найчастіше в результаті розпаду таких псевдоцивільних шлюбів страждають саме незаконні дружини. Отже, перш, ніж погоджуватися на таку форму сімейних взаємин, жінкам потрібно добре подумати, що вони отримають взамін.
“Так званий цивільний шлюб — це побутовий термін, що відображає наявність тільки однієї ознаки шлюбу — сімейного союзу жінки та чоловіка, — розповідає автор Сімейного кодексу України, професор, академік Зореслава Ромовська. — Чи добре це? Не беруся судити. Правду кажуть у народі: як постелиш, так і виспишся. Тому вільна людина має право сама будувати особисте життя. Я не бачу в цьому трагедії. Але ж спільне життя чоловіка і жінки без офіційної реєстрації шлюбу (так званий пробний шлюб, коли пожили, не сподобалося — розійшлися) практикувалося в Україні ще в XVI-XVII століттях. Кількість шлюбів, зареєстрованих в органах РАЦС, спалахи білих суконь біля церков засвідчують: мода модою, а традиції залишаються.
Відсутність же держреєстрації не робить союз жінки та чоловіка шлюбом у прямому сенсі цього слова. Жінка і чоловік в цьому союзі мають статус сім’ї, але не мають подружнього статусу. Розвиток нашого законодавства має йти не шляхом надання жінці і чоловікові, які спільно проживають поза шлюбом, прав та обов’язків подружжя, а шляхом наділення їх правами та обов’язками осіб, які проживають однією сім’єю. Ці права можуть бути тотожними за змістом (право на аліменти, на відшкодування збитків у зв’язку з втратою годувальника і навіть на спадковість), але підстави їх виникнення різні. Це свідчить про те, що протиріч між ч. 2 ст. 21 і ст. 71 Сімейного кодексу України немає. Надання жінці та чоловікові, які спільно проживають поза шлюбом, права спільної власності на придбане ними майно не наділяє їх правовим статусом подружжя”.
П’ять юридичних перешкод
для вільних стосунків
1. Банкам потрібен штамп
Жінки і чоловіки, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, отримують кредит набагато легше, ніж ті, які проживають родиною фактично. Крім того, питання поручительства в офіційно одружених вирішується само собою. Втім, якщо деякі банки все ж ідуть назустріч цивільному подружжю, то отримати кредит державного молодіжного житлового будівництва у них не вийде.
2. Хто купив холодильник?
Усього кілька років тому спільне проживання не тягло правових наслідків у плані виникнення спільно нажитого майна. Нині за Сімейним кодексом усе по-іншому. Тим не менш, у випадку виникнення спору дуже складно довести, що та чи інша річ придбана за спільно зароблені гроші і підлягає поділу на рівні частини.
3. Неправильна вдова
Відомо, що деякі цивільні шлюби тривають кілька десятків років. Але на відміну від розподілу майна, спадкування його від померлого цивільного чоловіка набагато проблематичніше. Нотаріуси часто або взагалі відмовляють таким вдовам у спадщині, або визнають їх право на спадщину, але не у першу, а в четверту чергу (згідно зі ст. 1264 ЦК України). Вихід, звичайно, є: звернутися до суду в порядку окремого провадження, але це — і зайві розтрати, і нервові переживання.
4. Чиє прізвище в дитини?
Оскільки змінити своє прізвище на прізвище чоловіка можна лише за офіційної реєстрації шлюбу, цивільним татам доведеться змиритися з тим, що їх спільна дитина буде носити прізвище мами. Для деяких це питання принципове.
5. Продав машину, а мені не сказав…
Почнемо з того, що цивільне подружжя не може укладати шлюбний контракт, тож вільно розпоряджатися спільно нажитим майном зможе той, на чиє ім’я оформлено право власності. І нотаріус, природно, не буде питати дозволу на продаж у цивільного чоловіка. Звичайно, ту ж машину можна придбати на двох, але це додаткові юридичні перешкоди.
Олександр Марчук,
юрист Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді