В обласному художньому музеї продовжується всеукраїнський арт-проект “До Дерева”, створений за ініціативи активного громадського діяча, архітектора, музиканта Павла Гудімова. Головною його метою є не лише ознайомити хмельничан із відомими митцями, а й дати можливість презентувати свою творчість початківцям.
В обласному художньому музеї продовжується всеукраїнський арт-проект “До Дерева”, створений за ініціативи активного громадського діяча, архітектора, музиканта Павла Гудімова. Головною його метою є не лише ознайомити хмельничан із відомими митцями, а й дати можливість презентувати свою творчість початківцям.
Шансом заявити про себе скористалися на “Арт-подіумі” студенти кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання Хмельницького національного університету. Колекції одягу, створені молодими талантами, відповідали одному з основних завдань проекту — пропаганді етнічного й екологічного мистецтва. Одяг, представлений на “Арт-подіумі”, — з натуральних матеріалів, виготовлення яких не передбачає знищення тварин. Дизайн суконь і костюмів базується на осучаснених візерунках українського національного строю. До традиційних червоного, білого та чорного кольорів додаються рожевий, жовтий, яскраво-зелений… Український льон доповнюється шовком, іншими тканинами, декором.
Відкрила “Арт-подіум” колекція “Писанка” Юлії Козачук, основою якої став український національний стрій. Авторка продовжує традицію національної вишивки (червоно-чорні візерунки на білій лляній тканині), але силует костюмів осучаснюється. Звична спідниця замінюється модними штанами, шортами, галіфе тощо. Окрасою дизайнерських костюмів є головні убори, оздоблені червоними і чорними кутасами. Стрій і справді нагадує барвисту писанку.
Не лише про традиції українського одягу йшлося під час презентації, а й про інші українські символи. Одним із них є мак. “Маки Поділля” — друга презентована колекція авторки Ганни Гвадзюк. На сарафанах, сукнях, костюмах, основою яких став чорний — колір землі, розцвіли візерунки з червоних (пелюстки маків), зелених (трава), жовтих (колосся) кольорів. Костюми вишиті гладдю, бісером нетрадиційно, з дизайнерським домислом. Доповнюють сукні сумочки й клатчі з маками.
Цікавою стала колекція студентки Юлії Олійник “Намріяна царівна”. Етнику льону, середньовічні мотиви орнаменту суконь доповнює легкість рожевого шовку, декорованого батиком. Особливість колекції — лляні напівгетри на шнурівці. Оздоблюють лляну основу костюмів дизайнерські дукати (теж з льону), ними прикрашені навіть зачіски манекенниць.
“Етноколаж” презентувала на “Арт-подіумі” Катерина Малик. Її колекція пропагує прадавній матеріал — бавовну. Жіночу українську спідницю замінюють штани, низ яких оздоблений переважно складною вишивкою. Костюми нагадують гуцульський одяг. Цікавий аксесуар — невеличка сумочка-мішечок. Разом із жіночими костюмами авторка демонструє і чоловічий стрій.
Мрією усіх дівчат є гарна весільна сукня. Про ці “Мрії дівочі” (назва колекції) подбала Ірина Пелепчук. Її весільне вбрання з льону рожевого, білого, бежевого кольорів оздоблене шнурівками, паєтками… Зберігаючи національну традицію у тканинах, візерунках, авторка осучаснює їх звичну довжину, презентує міні-сукні та спідниці. Сорочка-вишиванка замінюється вишитим корсетом, а головний убір нареченої віночок — сучасним вельоном. Весільний букет нареченої — кругла сумочка з польових квітів.
Вечір моди урізноманітнили пісні гурту “Ладовиці”, студентів музичного училища ім. В.Заремби.
“Втішно, що молоді дизайнери зберігають українські традиції, при цьому вміють зробити одяг модним. Хотілося б, щоб про красивий український стрій знав увесь світ”, — зазначила науковий співробітник музею Світлана Шемчук.
Ірина САЛІЙ