Напередодні відкриття нового театрального сезону в обласному академічному музично-драматичному театрі імені М.Старицького відбулася прес-конференція, котру швидше можна назвати творчою зустріччю з журналістами. Знаменувала вона не лише представлення прем’єрної вистави “Житейське море” І.Карпенка-Карого, а й зміни, які вже сталися та мають продовжитися в театрі. Останні якраз і складали основну тему зустрічі.
Напередодні відкриття нового театрального сезону в обласному академічному музично-драматичному театрі імені М.Старицького відбулася прес-конференція, котру швидше можна назвати творчою зустріччю з журналістами. Знаменувала вона не лише представлення прем’єрної вистави “Житейське море” І.Карпенка-Карого, а й зміни, які вже сталися та мають продовжитися в театрі. Останні якраз і складали основну тему зустрічі.
Уже неодноразово “Проскурів” розповідав своїм читачам про ті процеси, які останніми роками відбувалися в головному храмі мистецтв нашого краю: скандальне керування колишнього уже директора, сумнівний вибір репертуару, використання театральних площ під невластиві “базарні” функції, наслідками чого став розкол трупи, втрата заслуженого за роки існування авторитету і, відповідно, свого глядача. Отож подолати ці негаразди і відновити славне ім’я театру призвані як кадрові реформації, так і зміна творчої політики. Перші насамперед пов’язуються з приходом на посаду художнього керівника відомої особистості Анатолія Пундика, театрального режисера за фахом, який створив ім’я на Хмельниччині ще й як телевізійний та газетний журналіст. Його поява має означати новий стимул для всього творчого колективу, осучаснення репертуару та внутрішню злагоду. “Я серйозний театральний хлопець: з життєвою школою та роками роботи на професійній сцені. У нинішний непростий період для театру не міг не погодитися на пропозицію працювати у ньому. Вважаю, що сьогодні найбільший патріотизм полягає не у вишиванці, а у тяжкій праці, коли треба перти важкого плуга, — каже Анатолій Пундик. — Цю трупу добре знаю, колись поставив з нею одну виставу. Головним завданням вважаю відновлення нормального творчого життя. Нині мир між нашими “Монтеккі і Капулетті” досягнутий, налагоджені взаємовідносини з обласною владою. Важливо, що закон нарешті переступив поріг театру, як перший крок — зміна штатного розкладу, скорочення зайвих посад і некваліфікованих працівників, перехід на контрактну систему”.
Виконуюча обов’язки генерального директора театру Галина Шпулак — теж людина “не з вулиці”, працювала в адміністрації театру, має вищу освіту як економіст-аудитор і менеджер-управлінець. За її словами, відчутні зміни в колективі відбуваються в усьому: в касі втричі побільшало грошей, головним стало спрямування на творчість, залучення молоді, професійний підхід. Театр відновлює свій сайт, прем’єрним виставам передуватимуть зустрічі з журналістами.
На переконання заслуженого артиста України Степана Бортнічука: “Сьогодні, як ніколи, важливе повернення духовності у суспільстві, отож театр має знову, як колись, стати духовним центром. Донедавна у нас була маленька модель сучасної української держави, коли нами керували випадкові люди, непрофесіонали — з відповідними наслідками. Нині ж є сподівання вдалого сезону з цікавими акторськими та режисерськими роботами, плідною спільною творчою працею. Маємо підтверджувати високе звання академічного театру”.
Показово, що прем’єрна вистава “Житейське море” — спільна робота братів Сторожуків. Олександр став її постановником, а Ігор, головний режисер театру, заслужений артист України, — виконавцем головної ролі. Для нього ця вистава і роль є подарунком для подвійного ювілею: 50-ліття з дня народження та 30-ліття творчої діяльності. “Я — український актор, вихований на традиціях класичної української театральної школи, — пояснив він. — Отож працював над роллю так, як це робили наші видатні майстри сцени: Микола Садовський, Гнат Юра, Амвросій Бучма…”. Себе як головного режисера він вважає актором-режисером: “Акторська режисура цікавіша за прагматичнішу суто режисерську, вона йде від внутрішнього відчуття: душі та серця, це мені ближче. Але все показує сцена як результат”.
Відповідаючи на запитання: хто у тріумвіраті директор — головний режисер — художній керівник виконуватиме головну роль, Анатолій Пундик зазначив: у кожного є відповідні посадові обов’язки та належні функції. Для себе особисто він визначив творчість і економіку.
Ось із такими змінами, новаціями і сподіваннями театр імені М.Старицького входить у свій 84-й сезон. Яким він буде? Як висловилася в ході зустрічі одна з провідних артисток театру Емма Мужевітіна: “Поживемо — побачимо”.
Володимир Разуваєв