11 жовтня світ відзначив День паліативної та хоспісної допомоги, але досі про ці види медичної допомоги знають, напевно, лише лікарі. Паліативна допомога дозволяє покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями, полегшити страждання важко хворої людини. Головною метою паліативної допомоги є підтримка якості життя на фінальній стадії, максимальне полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта і його близьких, а також збереження гідності хворого. Складовою паліативної допомоги є хоспісна — широкий комплекс медико-соціальних та психотерапевтичних заходів, які надають невиліковно хворій людині, як правило, в останні шість місяців життя.
11 жовтня світ відзначив День паліативної та хоспісної допомоги, але досі про ці види медичної допомоги знають, напевно, лише лікарі. Паліативна допомога дозволяє покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями, полегшити страждання важко хворої людини. Головною метою паліативної допомоги є підтримка якості життя на фінальній стадії, максимальне полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта і його близьких, а також збереження гідності хворого. Складовою паліативної допомоги є хоспісна — широкий комплекс медико-соціальних та психотерапевтичних заходів, які надають невиліковно хворій людині, як правило, в останні шість місяців життя.
У департаменті охорони здоро-в’я облдержадміністрації відбувся “круглий стіл”, присвячений цій темі. Як зазначив його директор Яків Цуглевич, система хоспісної допомоги в області почала створюватись у 2013 році. На кінець року функціонувало 28 хоспісних ліжок в обласному протитуберкульозному диспансері, центрі СНІДу, Деражнянській, Полонській, Чемеровецькій центральних районних лікарнях. На кінець першого кварталу 2014 року діють 56 хоспісних ліжок у Хмельницькій міській лікарні та медичних закладах області.
Нині лише до 10% пацієнтів мають доступ до адекватної паліативної та хоспісної допомоги, тільки 5% — помирають у медичних закладах, де отримують необхідну спеціалізовану допомогу, адекватне знеболення і професійний догляд.
Медики мріють про створення центру паліативної та хоспісної допомоги. Відповідальність за це покладають на ОДА, державний бюджет, іноземних інвесторів, благодійні організації та фонди.
Під час “круглого столу” очільник обласного благодійного фонду “Карітас” отець Іван Данкевич розповів, що фонд уже співпрацює з медичними закладами міста, надаючи духовну підтримку важкохворим. Ця співпраця триватиме й надалі. Голов-ний лікар обласного онкологічного диспансеру Леонід Бриндіков зазначив, що відвідував подібні центри у Польщі, Івано-Франківську (в Україні функціонують дев’ять хоспісів та паліативних відділень). Велику роль там відіграє ставлення до смертельно хворих пересічних громадян. Центри, де бував, створені при парках, перехожі можуть поспілкуватися з невиліковно хворими, якщо недуга не передається.
Фахівці зазначили, що хворим потрібна і волонтерська допомога. Їм та родичам часто необхідна і юридична підтримка. Успіх паліативної терапії базується на співпраці спеціалістів з різних галузей.
Якщо не на створення єдиного центру паліативної та хоспісної допомоги, то хоча б на покращення стану таких відділень при лікарнях сподіваються медики.
Наш кор.