Разом із батьками у середині серпня я відпочивав на острові Родос. Поїздка була надзвичайно цікавою, отож хочу поділитися враженнями з читачами “Проскурова”.
Разом із батьками у середині серпня я відпочивав на острові Родос. Поїздка була надзвичайно цікавою, отож хочу поділитися враженнями з читачами “Проскурова”.
Сам Родос є надзвичайно цікавим для туристів, оскільки має насичену історію, яка сягає глибини віків, а також багату природу і чудовий клімат для відпочинку на морі.
Греки, які живуть на Родосі, православні, як і українці. Однак острів зазнав впливу католицизму в роки панування тут Ордену Госпітальєрів, а також ісламу від Османської імперії. Ті, хто цікавиться релігією, зможуть зустріти тут як діючі мечеті, так і церкви, розділені на католицьку і православну частини.
Греки живуть доволі скромно. Вулиці на Родосі тісні, а в деяких селах (статусом міста володіє лише адміністративний центр Родос) і зовсім немає тротуарів. Отож навпроти величезних готелів з надзвичайною архітектурою розташовані місцеві забігайлівки й одно-двоповерхові, рідко триповерхові будинки. Це тому, що Родос розташований у сейсмоактивній зоні, отож зводити висотки — дуже дороге задоволення. Перший поверх свого житла греки відводять для бізнесу, де розміщують крамничку чи сувенірну лавку, а на другому живуть самі. На дахах більшості будинків встановлені сонячні батареї та бочки з водою. Так місцеві економлять електроенергію, оскільки природного газу тут немає (ось хто дійсно від Росії не залежить!). З промислових об’єктів на острові є лише невеличка електростанція, отож повітря, овочі, фрукти, молочні продукти — екологічно чисті і неймовірно смачні. Я переконався! 
Основа родоської економіки — туризм, отож активне життя тут триває у сезон з квітня до вересня, якщо пощастить з погодою — до жовтня. А ось взимку життя ніби завмирає, і греки або чекають нового туристичного сезону, або переїжджають у місто Родос.
Цей острів має багату історію, отже, й екскурсійно цікавий. У період античності тут існували три міста-поліси — Ялісос, Камерос і Ліндос. Знав Родос і перське панування, і розквіт у період імперії Олександра Македонського. Мабуть, ви пам’ятаєте одне з див світу Колос Родоський? Так ось він дійсно існував саме на цьому острові, але був знищений землетрусом у І столітті до н.е. Греки не стали його відбудовувати, бо кажуть, як тільки-но зведуть цю величну скульптуру, настане кінець світу.
Свій внесок в історію Родосу внесли і візантійці, й араби. У 1309 році цим островом володіли лицарі-госпітальєри, які збудували могутню фортецю в старій частині міста Родос. Щодо відвідин самої фортеці, в якій зберігається чимало історичних документів і карт, то без знання грецької чи англійської вам доведеться обме-житись лише внутрішніми красотами. До речі, всі архітектурні споруди та музеї безкоштовні для дітей до 18 років.
З 1522 року і аж до 1912-го цим островом володіють турки, у 1912-1943 — італійці. В період італійського панування тут було збудовано резиденцію для італійських ієрархів. І аж у 1948 році Родос стає частиною Греції. 
Відтак кожен народ, який володів цим островом, вніс значний внесок у культуру і архітектуру Родосу.
Якщо ж ви не дуже цікавитесь історією або просто не бажаєте відвідувати старе місто чи античні руїни, для вас є можливість чудово відпочити на цьому острові. На Родосі 300 сонячних днів у році, а середня температура сягає +26-27 градусів за Цельсієм. Він — четвертий за величиною острів Греції, а також омивається двома морями — Егейським і Середземним. Отже, поїхавши на Родос просто відпочити на морі, ви зможете поніжитися у водах обох морів. Туреччина, до речі, зовсім поруч і, засмагаючи на пляжі, ви зможете споглядати Анатолійський півострів.
Отож наступного літа обов’язково відвідайте Родос, враження матимете неймовірні.
Володимир ГЛАДІЙ
На фото: руїни храму Афродіти;
на родоській вулиці лицарів; місцеві вітряки