Цього разу нашу розмову з Олександром Симчишиним, першим заступником голови Хмельницької ОДА, депутатом міської ради й членом редакційної ради нашої газети, ми присвятити, зокрема, 583-річчю нашого міста. Хоча й не оминули актуальних проблем сьогодення.
Цього разу нашу розмову з Олександром Симчишиним, першим заступником голови Хмельницької ОДА, депутатом міської ради й членом редакційної ради нашої газети, ми присвятити, зокрема, 583-річчю нашого міста. Хоча й не оминули актуальних проблем сьогодення.
— Олександре Сергійовичу, після майже піврічного перебування на посаді першого заступника голови ОДА, які нові, можливо, неочікувані проблеми постали перед вами?
— Насправді нові проблеми з’являються чи не щодня. Найперше, це пов’язано з тим, що гостра соціально-економічна криза породжує скрутні ситуації, до яких державна машина не була готова. Через це страждають звичайні українці. Для подолання таких проблем необхідні рішучі дії. Отож держслужбовці, які дійсно беруться за ці завдання, є політичними камікадзе. Адже нині не час думати про кар’єру.
Певно, найбільше проблем у соціальній сфері. Збільшується кількість людей, яким необхідний соціальний захист. Це — переселенці, постраждалі та учасники АТО, їх сім’ї.
Але ми намагаємося вирішувати нагальні проблеми. Так, дещо вдалося скоротити рівень заборгованості по зарплаті. Наразі вже виплачено сім мільйонів гривень заборгованості. Окрім того, станом на 1 вересня в умовах кризи було створено більше восьми тисяч робочих місць. Така діяльність обласної державної адміністрації є пріоритетною. Адже робоче місце й виплачена зарплатня — це можливість вижити в теперішніх скрутних умовах.
Стосовно підготовки до опалювального сезону, то ми поки що вкладаємося в 30% скорочення споживання природного газу. Окрім цього, залучили експертів з енергетичної сфери, які допомагають виробити стратегію виходу з паливної кризи. Через це, переконаний, нам вдасться спільними зусиллями забезпечити нормальний опалювальний сезон. Звісно, він буде дуже непростим.
Важливим досягненням вважаю налагодження координації різних волонтерських груп і трьох благодійних фондів, які допомагають нашим військовим на Сході. Переконаний, що вже давно потрібно перестати вживати термін “АТО”, адже це війна з Російською Федерацією. Тому кожен свідомий українець, який не перебуває безпосередньо в зоні конфлікту й бореться з агресором, повинен жити з гаслом “Все для фронту”!
— Ви неодноразово особисто їздили на Схід з гуманітарною допомогою й спілкувалися з нашими бійцями. Напевно, помітили наскільки важко їм психологічно. Чи розробляються на рівні влади програми не лише фізичної, а й психологічної реабілітації військово-службовців?
— На державному рівні створюється чимало програм соціального захисту наших героїв та їхніх сімей. До прикладу, Хмельницька міська рада ухвалила на останній сесії рішення щодо безкоштовного харчування дітей бійців, пільг на комунальні послуги. А з волонтерами ми буквально минулого тижня відпрацьовували схеми психологічної допомоги. Місцева асоціація психологів і волонтери фонду “Вікторія” розробляють програму реабілітації ветеранів війни на Сході. І це лише початок. Адже нам обов’язково треба повернути героїв, які воюють за Україну, до нормального життя й максимально зменшити їх душевний біль.
— 16 вересня парламент все ж ратифікував економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Які позитивні й негативні наслідки цього ви бачите для Хмельниччини?
— Для мене Угода про асоціацію з ЄС, з непідписання якої розпочався Майдан, це не декларація руху в західному векторі, а спосіб змінити на краще ситуацію в державі. Європа повинна будуватися саме тут. Починаючи з таких елементарних речей, коли громадянин перестає кидати обгортку з морозива чи недопалок поза смітник. Європа — це не місце на карті, а спосіб мислення! Жоден документ нас цього не навчить.
Також ратифікація цієї Угоди є необхідністю віддалення від азійщини російського зразка. Саме тому наш східний сусід противиться цьому процесові. Адже Росія ніколи не буде відчувати себе повноцінною державою без України у своєму складі.
Якщо ми хочемо рухатися вперед, то повинні зрозуміти, що дуже багато речей нас тягнуть назад. Для того, щоб їх позбутися, необхідно пережити дуже непростий період. Угода про асоціацію — це свого роду модернізація держави. А модернізація ніколи не проходить безболісно й може породжувати чимало проблем. Але якщо ми достойно зможемо пройти цей етап, ефективно подолати всі поставлені виклики, то держава буде зовсім іншою.
Але не варто сподіватися, що через рік-два стане краще жити, що після підписання будь-якого документа щось почне змінюватись одним помахом чарівної палички. Насправді це ми повинні змінюватися й самовдосконалюватися. Це має усвідомити кожен українець.
— У вихідні Хмельницький святкуватиме своє 583-річчя. Яким ви бачите майбутнє нашого міста?
— Хмельницький має величезні перспективи завдяки своєму географічному розташуванню, історичному спадку й перетину торгових шляхів. Саме це допомагає нам мати одні з найпотужніших ринків, що дають можливість отримати роботу для понад 20 тисяч хмельничан. Для того, щоб місто рухалося вперед, його слід розвивати ще й як логістичний центр. Тому нам необхідно відродити аеропорт. Це велика інвестиція в майбутнє. Адже наявність аеропорту забезпечує розвиток туризму й підприємництва.
Хмельницький також має розвивати сферу новітніх технологій. У нашому місті надзвичайно висока концентрація молодих і перспективних програмістів. Якщо знайдуться потужні інвестори, то результат не забариться. Не варто забувати й про легку промисловість. У нас чимало легальних, напівлегальних і підпільних швейних цехів. Усі вони мають працювати в правовому полі, розвиватися й працювати на благо України.
А наш соціальний капітал просто вражає. Так, невелика групка громадських активістів утримує на собі молодіжну сферу, створюючи непересічні фестивалі й заходи для розвитку молоді. Тому ми маємо досить роботи, щоб розвивати наше місто.
— Що побажаєте хмельничанам напередодні Дня міста?
— Насамперед змінюватися на краще! Я не втомлююсь повторювати з початку Революції гідності, що ці випробування послані нам Богом недарма. Це шанс змінитись у ставленні до свого ближнього, держави, влади й навіть до самого себе. Лише так можна розбудувати нову, європейську, процвітаючу Україну. Не можна проґавити цей шанс!
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН