Як і обіцяли після відвідин Хмельницького госпіталю трохи більше місяця тому, знову навідалися з концертом до українських вояків, котрі одужують після поранень, отриманих на Сході.
Як і обіцяли після відвідин Хмельницького госпіталю трохи більше місяця тому, знову навідалися з концертом до українських вояків, котрі одужують після поранень, отриманих на Сході. У день нашого візиту на лікуванні у військово-медичній установі перебували понад шість десятків “атошників”. Майже половина з них вийшла передобідньої пори до паркової зони на території госпіталю, аби послухати пісень і просто поспілкуватися з артистами. Хоча прибули ми не як артисти, а як волонтери, котрі привезли і позитивні емоції, і гостинці.
До слова, прибули не з порожніми руками, а з вщерть наповненими пакунками від управління соціального захисту населення Старокостянтинівської міської ради. Працівники підрозділів та центрів, довідавшись про плановану поїздку, відгукнулися на ініціативу очільниці управніння соцзахисту Наталії Шабельник і випекли-накупляли немало гостинців для наших бійців. А дітки залюбки намалювали художні послання з власними побажаннями, котрі також передали воякам. Варто зазначити, що не хитрі, проте дуже щирі дитячі творіння викликали справжню хвилю позитиву у тих, кому були адресовані! Направду розчулили миті, коли дорослі чоловіки — половина з перев’язаними руками, ногами, на милицях, сміючись, роздивлялися мальовані послання від малечі, на яких невмілими літерами-кривулями написані побажання перемоги, здоров’я, повернутися живими… А ще дітки намалювали самих себе, сонечка, прапори, квіти, долоньки. Дехто з юних художників “передав” воякам для борні на своїх творіннях танки, літаки, суперпотужні військові автомобілі. Відповідь наших мужніх і благородних героїв не забарилася: хлопці, подякувавши за гостинці, одноголосно попросили передати всі смаколики вихованцям Хмельницького інтернату №2, що в мікрорайоні Ракове. Одразу по завершенню концерту ми виконали прохання і разом з кількома пацієнтами госпіталю відвезли продукти малечі. 
Що ж до мистецької складової заходу, то для вояків співав, а ще дякував за їхній подвиг і бажав здоров’я незмінний учасник усіх наших благодійних акцій, лауреат “Слов’янського базару”, громадський активіст Віктор Шайда. Вже вдруге приїздить до госпіталю юна дунаївчанка, стипендіатка ОДА Богдана Ясінська. Проникливі мелодії на саксофоні виконав Олег Мельник. Долучилися до заходу працівники 42-го гарнізонного Будинку офіцерів Катерина Аргунова та Юрій Вилавський. А директор цієї військово-культурної установи Сергій Чеплаков уже не вперше відгукується на пропозицію благодійної співпраці, надаючи для таких цілей звукопідсилювальну апаратуру й особисто сідаючи за пульт. Приємно, що бійці жваво реагували на виступи, підспівували, аплодували, відзнімали уривки концертної програми на мобілки і фотографувалися.
Згодом сюрприз очікував і на артистів. Заступник начальника госпіталю, майор Михайло Дячук вручив нам подяку як “Подільській музичній сотні”. Саме таким найменням нашу самоорганізовану команду “охрестили” хмельницькі колеги-журналісти. Зі всього видно, що назва прижилась! Отож, виконуючи обов’язки артистичної сотні, пообіцяли за першим викликом і при найпершій потребі знову прибути до госпіталю, аби збадьорити наших героїв. Щоправда, за словами майора Дячука, бійців не залишають сам на сам із гнітючими думками — до медустанови навідалися з концертами працівники 15-го ГБО, колективи з Волочиська, учні СЗОШ №7, НВК №№4 і 10. А ще з пораненими на волонтерських засадах працюють психологи, зокрема з Центру розвитку “Простір”. Навідуються до хлопців і священики. Всі спільно — вони, ми і медики — виконуємо одну місію, покликану щонайшвидше повернути до звичного життя героїв, обпалених війною.
Загалом волонтерський рух надзвичайно потужно опікується проблемами поранених у Хмельницькому. Завдяки небайдужим городянам, міській й обласній владі вдається вирішувати чимало проблемних питань.
Оксана Радушинська
Фото Петра Радушинського