Відомі проблеми з постачанням в Україну природного газу з Росії змусили уряд зменшити його споживання на 30%. Відтак нові умови життя висунули й нові завдання для енергетиків. На думку генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олександра Шпака, вони полягають у двох напрямках: тактичному і стратегічному. Перший має відповісти на запитання: як пережити зиму, другий: як зменшити залежність від імпорту енергоносіїв? В енергетиків щодо цих завдань є власне бачення: заміна дороговартісного імпортованого газу можливостями вітчизняної електроенергетики. Для цього вони пропонують звернутися до практики європейських країн.
Відомі проблеми з постачанням в Україну природного газу з Росії змусили уряд зменшити його споживання на 30%. Відтак нові умови життя висунули й нові завдання для енергетиків. На думку генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олександра Шпака, вони полягають у двох напрямках: тактичному і стратегічному. Перший має відповісти на запитання: як пережити зиму, другий: як зменшити залежність від імпорту енергоносіїв? В енергетиків щодо цих завдань є власне бачення: заміна дороговартісного імпортованого газу можливостями вітчизняної електроенергетики. Для цього вони пропонують звернутися до практики європейських країн. Так, у Норвегії, наприклад, системами електроопалення обладнано 96% житла, у Франції — 40%, причому в нових будинках — 90%, в Іспанії та Фінляндії — 30%. Певний досвід має вже і Хмельниччина, зокрема у Летичеві та Нетішині, передуючи у цьому в Україні. Енергетики нашого краю впевнені, що їхня галузь набуватиме соціальної функції, оскільки електрика нині не лише світить, а й гріє, готує їжу, качає воду, освітлює вулиці. Але вона має свої особливості, з якими змушує неабияк рахуватися в нинішні складні часи.
Як пояснює Олександр Шпак, на енергоринку ціна електроенергії впродовж доби коливається щогодини, а її різниця сягає великої цифри. Залежить вона від споживача, який створює навантаження на енергосистему, котра його покриває. Тобто саме споживач диктує, скільки електроенергії треба виробляти, від цього й залежить графік навантаженості: ранок, день, вечір, ніч. Найнижчим є рівень уночі, коли споживання мінімальне, відповідно мінімальною є й ціна електроенергії. Цей базовий рівень створюють і забезпечують енергоблоки АЕС, вартість електроенергії яких найменша. Щоб вийти на піковий рівень споживання о 17.00-19.00, коли ще працюють підприємства й установи, а населення максимально використовує побутову техніку, енергосистема поступово вводить у дію теплові та гідростанції, зокрема гіроакумулююючі. А це значні додаткові витрати вугілля, мазуту, водних ресурсів. Наприклад, у 2010 році ці витрати сягнули понад 2,2 мільярда гривень, котрі лягли додатковим тягарем на тарифи для споживачів. Тому енергетики настійливо радять переходити на нічні години збільшення споживання електроенергії, встановлюючи для цього спеціальний нічний тариф. Промислові підприємства вже оцінили користь такого переходу, який дозволяє робити велику економію електроенергії, навіть враховуючи додаткові витрати на оплату нічних годин працівникам.
“Сьогодні ми вступили в епоху комбінованого палива, — каже Олександр Шпак, — коли замість дорогого газу є потреба використовувати альтернативні види”. На жаль, не всі з них є адекватними з точки зору економіки. Так, щоб виробити на ТЕЦ 100 кВт/год. електроенергії, потрібно спалити 50 кг вугілля, котре ще потрібно видобути. Хмельниччина за добу споживає 6 мільйонів кВт/год. — це 3000 тонн вугілля або 50 вагонів. Натомість ККД таких станцій лише 30-70%, крім того, вони забруднюють навколишнє середовище. На побутовому рівні на місцях нині йдеться про солому і це не є жартом. Коли делегація з Китаю довідалася, що в області торік було зібрано три мільйони збіжжя, гості схопилися за голову: два кілограми пілета з соломи — це 1 куб. м газу або 10 кВт/год. електроенергії. Тобто зібраної соломи вистачило б на заміну одного мільярда кубів газу. Для порівняння: 30% дефіциту газу в Україні — це 6-8 мільярдів його кубічних метрів. Отже, що може дати лише Хмельниччина для потреб держави! При цьому варто нагадати, що найсприятливіша температура взимку в нас становить 0-5 градусів, цей період триває найбільшу частку опалювального сезону: 120 днів з усіх 185. Тобто у цей період доцільніше використовувати якраз найдешевший вид палива — солом’яні пілети — на цьому наголошують енергетики. А в найхолодніші дні вони радять використовувати електрообігрівачі або теплові насоси. Щоправда, перед їх придбанням необхідно довідатися, чи витримає їхнє навантаження електропроводка у квартирі, щоб не сталось аварії чи пожежі. Відповідно енергетики застерігають від використання проточних водонагрівачів, які є небезпечними.
Ще одна порада: у зв’язку з економією газу варто подбати про збереження тепла в квартирі. Для цього треба завчасно утеплити вікна й двері, підготувати вентиляційні отвори для тимчасового закриття. До речі, медики вважають комфортнішою температуру вдома на рівні 18 градусів — такої дотримуються зокрема у Фінляндії.
Ось з таким тактичним і стратегічним баченням вступають у нові для держави часи енергетики краю, дбаючи про інтереси своїх споживачів, які є “найбільшою цінністю для компанії ПАТ “Хмельницькобленерго”.
Володимир РАЗУВАЄВ