У складні часи серце і душа країни нуртують, проявляється це у народженні нових мистецьких творів та проектів. Всеукраїнська мистецька хвиля долинула і до нашого міста: 28 серпня в обласному художньому музеї стартував всеукраїнський проект “До Дерева”, співорганізатором якого є арт-центр Павла Гудімова “Я Галерея”. Саме власник галереї — відомий український музикант, мистецтвознавець, архітектор за фахом Павло Гудімов представляв проект у день його відкриття. Першою символічною сторінкою стала виставка живопису і дерев’яної скульптури письменника й філософа Миколи Малишка “До Дерева” (так називається й одна з робіт).
У складні часи серце і душа країни нуртують, проявляється це у народженні нових мистецьких творів та проектів. Всеукраїнська мистецька хвиля долинула і до нашого міста: 28 серпня в обласному художньому музеї стартував всеукраїнський проект “До Дерева”, співорганізатором якого є арт-центр Павла Гудімова “Я Галерея”. Саме власник галереї — відомий український музикант, мистецтвознавець, архітектор за фахом Павло Гудімов представляв проект у день його відкриття. Першою символічною сторінкою стала виставка живопису і дерев’яної скульптури письменника й філософа Миколи Малишка “До Дерева” (так називається й одна з робіт).
Глибину й зміст експозиції важко передати. Творчий доробок “До Дерева” — привід для дискусій не тільки на теми мистецькі, історичні, культурологічні, а й філософські, релігійні, екологічні…
Головна дерев’яна скульптура “До Дерева” — абстрактна постать людини, котра прихилилася до дерев’яного стовбура, стоячи на хрестоподібній основі. Трактувати роботу можна по-різному, зокрема як єдність людини з природою, першопочатками — деревом, що глибоко вростає корінням у землю. Недаремно скульптуру Миколи Малишка порівнюють із творчістю Пінзеля, схожі вони не технікою виконання (скульптура Пінзеля жива, реалістична, а Малишка — жорстка, багато його робіт рубані сокирою, майже не оброблені, брутальні), а духовним, релігійним змістом. У людині, яка прихилилася до дерева, можна розгледіти навіть Ісуса у години його страти, це підказує й хрестоподібна основа фігури.
Чимало робіт Миколи Малишка, які не увійшли до цієї експозиції (їх хмельничани побачили під час трансляції документальних фільмів про автора), теж натякають на спілкування людини з Богом. Наприклад, є у Малишка робота, яка зберігається у його будинку в передмісті Києва, де людина з понівеченим хребтом падає на коліна, руки і голова її теж на землі. Час покаяння, спокути, земних мук, даних Богом за гріх, — перші асоціації, які виникають після побаченого. У таких роботах можна прочитати і щось автобіографічне. Нещодавно, як розповів друг і колега Миколи Малишка Павло Гудімов, скульптор переніс важку хворобу, це й стало причиною його відсутності під час презентації проекту в нашому місті. Він навіть не відвідав найбільший мистецький захід Франції у Тулузі — національний фестиваль “Фіат”.
Документальне кіно про Миколу Малишка розкрило не тільки його сокровенне каяття перед Богом, а й перед людьми. Трепетний, вагомий момент у фільмі — вибачення генія сучасного українського мистецтва за те, що, можливо, комусь не вгодив, представив недосконале мистецтво. Напевно, не знайшлося тих, хто мав за що пробачати, лише вдячні за багату, символічну й змістовну творчість.
Цікавими є й інші роботи з експозиції “До Дерева”, зокрема одна з найновіших — “Читач”, де на основі велетенського куба закодовано слова з Гімну України. Про те, що все народжується і закінчується на землі, робота “Діброва” — людина у позі зародка згортається на чорних дерев’яних плитах — землі, між деревних стовбурів, народжується-помирає. 
Детально про зміст, техніку дерев’яної скульптури Миколи Малишка розповів Павло Гудімов. Щодо техніки, то більшість робіт автора складені з дерев’яних брусочків, для нього важливий кут нахилу кожного. Деталі композиції кріпляться без цвяхів, у цьому Павло Гудімов вбачає автентичне, праукраїнське походження творчості автора. “Усі роботи надзвичайно статичні. Перед появою остаточного варіанту роботи автор створює численні ескізи. Навіть велетенські творіння монтує сам, деякі з них зроблені з надзвичайно важких дерев’яних пластів, височенні. Особливістю скульптури Миколи Малишка є і важка основа, яка часто служить розгадкою змісту роботи, — розповідає куратор проекту. — Українські колеги називають Миколу Малишка Кременем за творчу і фізичну силу. Незважаючи на складну операцію на серці, продовжує творити, власноруч монтувати свої скульптури, малювати”.
Автентика у творчості Миколи Малишка і в тому, що не лише самі роботи створені з природних матеріалів, а й фарби натуральні. Зазвичай використовує глину, крейду тощо.
Підтвердженням світового визнання Миколи Малишка є те, що 2012 року він став лауреатом премії у номінації “Відкриття Arsenale” на Першому Київському міжнародному бієнале сучасного світового мистецтва.
“Саме на бієнале міжнародне суддівство відзначило, що ніша, яку прокладає автор у скульптурі, не зайнята ніким. Щоб осягнути його роботи, як і решти геніальних митців, потрібен час”, — каже Павло Гудімов.
Народився Микола Малишко 1938 року на Дніпропетровщині, у селі Знаменівка. Закінчив спершу Дніпропетровське державне художнє училище, а потім Київський державний художній інститут. У радянський час належав до угруповання неофіційного мистецтва разом з художниками Плаксієм, Марчуком та іншими. Нині є членом Національної спілки художників України, лауреатом премії імені Василя Стуса, учасником міжнародних, вітчизняних виставок.
Як зазначила співорганізатор проекту в обласному художньому музеї, його директор Лариса Чернова, хмельницький музей співпрацює з Миколою Малишком ще з 1990-х років, у нас є 11 його творів, диптих автора зберігається у постійній експозиції.
Працює Микола Малишко не лише у галузі скульптури, монументалістики, а й живопису, графіки. Частину його живописного доробку теж презентовано у нашому місті. Всі роботи — абстрактні, символічні, мальовані натуральними фарбами, лаконічні, вишукані, спокійні, глибокі.
“Я — архітектор, тому мене завжди цікавила суміжна творчість, — каже Павло Гудімов. — Багато читав про світове, вітчизняне мистецтво, щось пробував створювати сам і врешті зрозумів, що виріс до “Я Галереї”, філії якої є у Києві та Дніпропетровську. Тут разом з іменитими митцями може проявити себе і талановита молодь. Нам потрібно єднатися, щоб українська культура виросла з рамок, зайняла свою належну нішу у світі. Нам є ким пишатися!
Співпраця з Миколою Малишком для мене неабияке щастя, адже його творчість надзначима для сучас- ного українського мистецтва, для виховання розумної нації. Тому саме його творчими ідеями розпочався всеукраїнський проект “До Дерева”, який 28 серпня стартував у Хмельницькому. Творча співпраця розпочалася з першого дня: я вже встиг познайомитися з вашим іменитим земляком Миколою Мазуром, іншими митцями. Хочеться, щоб до проекту, який триватиме у Хмельницькому три місяці, долучалися талановиті, активні, особливо молоді люди. Це шанс не просто знайти нові зв’язки, знайомства, а й обговорити, можливо, й вирішити різні актуальні проблеми сьогодення”.
Проект “До Дерева”, організований у нашому місті завдяки владі міста, підтримці ПАТ “Хмельницьк-обленерго”, тішитиме відвідувачів цікавими зустрічами з митцями — художниками, музикантами, акторами до 28 листопада.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО