Депутат Хмельницької обласної ради від ВО “Свобода” Руслан Лещишин виконує обов’язки керівника головного управління Держземагентства Хмельниччини — однієї зі структур, де за вирішення земельних питань існували побори. Наша з ним розмова про теперішній стан справ, а також те, як йому працюється в новій сфері.
Депутат Хмельницької обласної ради від ВО “Свобода” Руслан Лещишин виконує обов’язки керівника головного управління Держземагентства Хмельниччини — однієї зі структур, де за вирішення земельних питань існували побори. Наша з ним розмова про теперішній стан справ, а також те, як йому працюється в новій сфері.
— Чи уявляли, Руслане Миколайовичу, обсяг роботи, яка чекає?
— Так, знав, що роботи буде багато, але дивлюсь на все з оптимізмом: вірю, що лад наведемо.
— Які проблеми довелося вирішувати першочергово?
— Перша і найголовніша — нагромадження нерозглянутих заяв з літа 2013 року — 8,5 тисячі. Але вже за два тижні встигли опрацювати 2,5 тисячі. Тобто перші зрушення є.
Працівники займаються справами відповідно до посадових обов’язків. З громадянами, скажімо, спілкуються лише ті, хто приймає або ж видає документи. Як керівник також веду особистий прийом. До речі, не лише у визначені дні, як було до мене, а щоденно. Бо вважаю, що так справи просуватимуться набагато швидше.
— А у відносинах з іншими організаціями теж встановили нові правила?
— Наша служба не є автономною: ми тісно співпрацюємо з Держсільгоспінспекцією, Укрземреєстром та прокуратурою. Непорозумінь між нами бути не може, тож під час спільних зустрічей про все домовилися. Тобто від кожного повинно йти максимум сприяння, аби робота рухалася вперед. Те ж запроваджуємо в районах: налагоджуємо тісні контакти між службами, аби люди могли безперешкодно отримувати необхідні послуги.
— Що вже конкретно вдалося зробити?
— Ми інвентаризували всі орендовані підприємствами Хмельниччини землі. Вважаю, що проведено досить важливу роботу, бо і податкова служба, і прокуратура області вимагають, аби орендна плата нині становила не менше 3-4% вартості земельної ділянки. Після облікування земель розсилаємо листи до підприємств з проханням укласти додаткову угоду зі збільшення орендної плати, оскільки відомо, що оцінка землі свідомо занижувалася. Результатом нашої роботи стане збільшення надходжень приблизно на 4-5 мільйонів гривень до бюджетів різних рівнів, зокрема місцевих. А це нині вкрай необхідно.
— Чи маєте на меті ще збільшувати надходження і за рахунок чого?
— Звичайно, плануємо. Найперше, за рахунок обліковості земель. Разом з Держсільгоспінспекцією відшукуємо такі землі, які на папері ділянки деградовані, а насправді обробляються. За підрахунками, таких приблизно 10 тисяч гектарів. Прагнемо узаконити всі землі області. Чесно кажучи, користувачі й самі заявляють про те, що вони не проти платити податки та орендну плату за землю, але ця плата має бути офіційною. Аби не переживати за наслідки перевірки незаконного користування землею. У сільгоспвиробників мають бути інші, не менш важливі проблеми — виростити й зібрати хороший врожай, отримавши прибуток.
— Чи відчуваєте спротив?
— Я — представник ВО “Свобода”. Не секрет, що попередня влада, з якою ми боролися, відчувала, що ми змінимо вигадані нею правила гри. Тож не думаю, що хтось зі “старих” корупціонерів наважиться чинити спротив.
— Йдучи на цю посаду, ви обіцяли боротися з корупцією в сфері земельних відносин. Чи є надія, що зможете змінити ситуацію?
— Найперше, вважаю, маємо подолати причини корупційних діянь. Для цього потрібні прозорість розгляду заяв, право доступу до керівника і воля людей не давати хабарі. Закликаю громадян в жодному разі не пропонувати гроші для вирішення певного питання. В нашому управлінні працює сектор протидії корупції, який займається внутрішніми розслідуваннями. До речі, вже надійшли сигнали стосовно двох корупційних випадків, на які ми миттєво зреагували. Так буде й надалі.
— На вашу думку, чи може громадськість допомагати державі в подоланні корупції?
— Сила народного контролю дуже велика. Я є прихильником мирного контролю, але для цього суспільство не потрібно доводити до відчаю. А тому кожен чиновник має знати, що люди його контролюють. Це як запобіжник для влади, “щеплення” від беззаконня. Його ми отримали в ході Революції гідності.
— Що означає для України впровадження нових європейських стандартів у галузі земельних відносин?
— Скажу просто: земля — основне багатство народу. Вона буде рости в ціні. І я особисто категорично проти продажу національних багатств. Потрібен закон щодо спрощеного продажу прав оренди, а не самої землі. Це і є європейська практика. В Україні мінімум 25% світового запасу чорноземів. Це — реальне багатство. А тому до землі треба ставитися, як до цінності, дбати про її збереження для теперішніх і майбутніх поколінь.
— А як бути з іноземними інвестиціями?
— Інвестиції дуже потрібні. Але ще більше потрібні прозорі правила гри і законодавство, яке буде захищати не лише іноземних інвесторів, а й українських власників. Думаю, що поштовх для приходу іноземних інвесторів у сільське господарство України дасть створення комфортних умов роботи для вітчизняного бізнесу. Якщо бізнесу внутрішньому буде комфортно працювати, то це дасть сигнал бізнесовим колам з інших країн: можна сміливо вкладати кошти.
— Що маєте на увазі під комфортними умовами для українського бізнесу?
— У нас так і не сформувалися чесні відносини держави й бізнесу. Крім легальних податків, бізнесмени часто змушені діяти за тіньовими схемами. От коли цього не буде, бізнес не буде приховувати свої доходи, бюджет держави отримає більше надходжень. Поки що все не так.
— Як можна підвищити якість надання адмінпослуг, зокрема в сфері земельних відносин?
— Державна служба — це сервісна служба для людей. Вона має працювати чітко, безконтактно, як це налагоджено в Європі та цивілізованих країнах світу. Громадяни займаються різними справами, регулярно відраховуючи певні суми на податки. За ці податки утримуються чиновники, які мають служити народу чесно і добросовісно. Я не є прихильником контакту людини й чиновника. Звичайно, для цього нам потрібно повністю перейти на електронне спілкування й надання послуг. Так і буде в майбутньому.
— Не секрет, що незнання людьми правових відносин часто їм шкодить.
— Всі люди не можуть бути юристами, правознавцями. Але вони повинні чітко знати, яку послугу хочуть отримати, зокрема й у сфері земельних відносин. А ми, чиновники, повинні їм кваліфіковано допомогти в цьому. Пропоную звертатися на телефони гарячої лінії: 0-800-301-071, 65-00-87, 044-275-65-88.
— Скільки земель державної власності на Хмельниччині нині перебуває в оренді?
— Приблизно це 350 тисяч гектарів. За минулий рік в оренду передано до п’яти тисяч гектарів згідно з поданими 2,5 тисячі заяв. Дай Бог, як кажуть, щоб уся ця земля оброблялася й приносила людям дохід.
Я за те, аби землю в оренду отримували ті, хто буде на ній трудитися, а не планує отримати зиск від її перепродажу або якихось інших дій.
Хочу повідомити, що перевага у виділенні земельних ділянок нині надається постраждалим та загиблим на Майдані й у зоні АТО. Для цього ми зарезервували в області більше двох тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Нині нашим обов’язком є добровільна допомога армії, яка бореться з терористичними угрупованнями. Ініціатива “Земельники області — українській армії” підтримана всіма нашими службами в районах. Збираємо кошти для закупівлі тепловізорів для Хмельницького 8-го окремого полку спецпризначення, бійці якого задіяні в зоні бойових дій. У цей складний час маємо організуватися, щоб допомогти нашій державі вистояти, зміцніти, а все інше — згодом.
Розмову вела Вікторія СТАНДРІЙЧУК