Батарейки, люмінесцентні лампочки, акумулятори від мобільних телефонів небезпечні для навколишнього середовища. Люди, які бездумно викидають їх у звичайний бак для сміття, шкодять, найперше, власному здоров’ю, а не абстрактному поняттю “екологія”. Хоч у нашій газеті неодноразово порушувалася тема небезпечних побутових відходів, пересічні хмельничани досі не знають, що з ними робити.
Батарейки, люмінесцентні лампочки, акумулятори від мобільних телефонів небезпечні для навколишнього середовища. Люди, які бездумно викидають їх у звичайний бак для сміття, шкодять, найперше, власному здоров’ю, а не абстрактному поняттю “екологія”. Хоч у нашій газеті неодноразово порушувалася тема небезпечних побутових відходів, пересічні хмельничани досі не знають, що з ними робити.
Автономні джерела енергії стали невід’ємною ознакою сучасного світу. Переважна більшість, якщо не кожен з нас, користується мобільним телефоном чи електронними приладами, які живляться від батарейок. Так, за даними науковців із Агентства з охорони навколишнього середовища США, на батарейки припадає до 50% токсичних викидів з усіх побутових відходів. У їх складі — ртуть, кадмій, магній, свинець, нікель, цинк… Накопичення таких речовин в організмі людини вражає роботу життєво важливих органів, може викликати хронічні й смертельні хвороби.
За кордоном утилізація небезпечних побутових відходів покладена на виробників та імпортерів цієї продукції. В ціну батарейок, акумуляторів і люмінесцентних ламп закладається утилізаційний збір. В Україні ситуація дещо інша. Закон “Про відходи” зобов’язав місцеву владу займатися цим питанням, але не надав чітких механізмів. Тому кожен регіон на свій розсуд вирішує цю проблему.
У Хмельницькому першими почали збирати використані батарейки ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” й відповідальні підприємці. “В нашому тайм-кафе є різноманітні ігрові приставки та електронні прилади, які працюють від батарейок, — розповів менеджер “Clever Club” Костянтин Сало. — Ми налагодили співпрацю з пунктами прийому. До того ж агітуємо відвідувачів наслідувати наш приклад і приносити використані батарейки для утилізації”.
У вересні минулого року міська влада розробила програму зі збору батарейок. До цього пілотного проекту залучили декілька шкіл міста: №№4, 12, 15. “Діти, усвідомлюючи важливість екологічної проблеми, за три місяці зібрали 140 кг батарейок, — розповіла заступник начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка. — В січні ми провели чергову конференцію, на якій домовилися продовжити цю роботу. Вже наприкінці травня здали ще 380 кг використаних батарейок”.
З міською владою задля спільного покращення екологічної ситуації співпрацює ціла низка закладів. Так, спеціалізовані контейнери встановлені в торгових мережах “Ватсонс”, МТС, ТОВ “Форсаж Авто”, ТЦ “Фуршет”, ТЦ “Епіцентр” (на фото), на автозаправках “WOG”, а також у більшості комунальних підприємств. Саме сюди пересічні хмельничани можуть принести використані батарейки й акумулятори від електронних пристроїв.
Складніша ситуація з люмінесцентними лампочками. Вони, звичайно, економніші й зручніші у використанні за звичайні лампи розжарювання, але небезпечні для екології через вміст ртуті. За приблизними підрахунками, якщо кожна сім’я міста щороку викидатиме у смітник по дві лампочки, то хмельницький полігон поповниться 250 кілограмами ртуті.
Люмінесцентні лампи можуть легко розбитися, тому їх збір вимагає спеціальних контейнерів з “рукавами” й відповідним маркуванням. Коштують такі недешево, тому міська влада лише починає роботу в цьому напрямку. “Ми поспілкувалися з ЖЕКами та магазинами електроніки й отримали згоду на розміщення в окремих точках контейнерів для цього типу відходів. Наша програма повинна запрацювати до кінця року, тому хочеться закликати громадян не викидати лампочки в смітник, а дочекатися відкриття пунктів прийому”, — наголосила Інна Куцка.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора