На адресу редакції надійшло звернення від, як сказано в ньому, “групи друзів” орендаря ставка у мікрорайоні Ружична М.М.Гуцалюка за підписами 19 осіб. Головою цієї ініціативної групи є, як ми зрозуміли, Володимир Дідух, на адресу якого вони вимагають вже і від нас якоїсь відповіді на звернення, мабуть, не знаючи особливостей законодавства про пресу, за яким усі подібні відповіді передбачені на сторінках газети чи на інших медійних носіях.
На адресу редакції надійшло звернення від, як сказано в ньому, “групи друзів” орендаря ставка у мікрорайоні Ружична М.М.Гуцалюка за підписами 19 осіб. Головою цієї ініціативної групи є, як ми зрозуміли, Володимир Дідух, на адресу якого вони вимагають вже і від нас якоїсь відповіді на звернення, мабуть, не знаючи особливостей законодавства про пресу, за яким усі подібні відповіді передбачені на сторінках газети чи на інших медійних носіях.
А щодо змісту звернення, то його автори висловили своє обурення тим, що в цьому орендованому ставку віднедавна розпочався незаконний вилов риби та купання. Повідомляється, що поштовхом до цих незаконних дій стали нібито виступи на сході жителів мікрорайону 4 липня ц.р. впливових людей в особі депутата міськради у мікрорайоні Словяна Воронецького та голови Ружичанського комітету місцевого самоврядування Василя Заплітняка. За їх підрахунками, орендар М.М.Гуцалюк через цей незаконний вилов риби втрачає щоденно мало не 1,5 тисячі гривень. Це при тому, що усі його права на оренду цього ставка, який обіймає водне плесо у 71 га, та на вирощування риби застережені відповідною угодою з власником ПАТ “Проскурів” та законодавством. Про самого М.М.Гуцалюка пишуть, що він є людиною активної громадянської позиції, бере участь у благодійних ініціативах, нині допомагає українським силовикам, в чому ми не сумніваємось, як і в тому, що оті 40-50 тонн риби, які вирощує за сезон у середньому, реалізовує у нашому місті, що також є похвальним.
А от щодо самої конфліктної ситуації, яка виникла навколо орендованого ним ставка, у нас є розходження з авторами звернення. Погоджуємося, що на згаданому сході жителів це питання виникло не спонтанно і завинили у цьому не лише “недруги” орендаря, а ситуація, яка вже давненько нагнітається навколо цієї проблеми не без участі самого пана Гуцалюка. Категорично не погоджуємося щодо ролі у цій конфліктній історії голови комітету місцевого самоврядування Василя Заплітняка та депутата міськради Словяна Воронецького, завдяки позиції яких і вдалося зняти штучну напругу навколо цієї проблеми на цьому зібранні, вгамувати пристрасті деяких особливо гарячих “експропріаторів”. Власне, їх обох ми і попросили прокоментувати цю проблему.
“Конфлікт цей дещо задавнений, — вважає Словян Воронецький, — і на сході я робив усе можливе, аби ввести його у правове поле, адже, на моє переконання, сама орендна угода між М.М.Гуцалюком і ПАТ “Проскурів” потребує вдосконалення щодо передбачення у ній допуску до індивідуального вилову у ставку риби, зрозуміло, за належну плату в конкретно відведених місцях. Площа плеса, як на мене, дозволяє тут облаштувати і невеличку зону відпочинку у вигляді пляжу, яка, до речі, могла б давати додатковий дохід за її обслуговування орендареві, адже у цьому є потреба. До речі, колись така зона відпочинку на березі ставка була і чому б пану Гуцалюку не відновити її. А якщо “друзі орендаря” можуть тут рибалити, то чому це не можуть робити любителі-рибалки? Але, підкреслю, все це треба робити у правовому полі, аби знизити градус “приватновласницького рефлексу” в тимчасового (!) орендаря ставка і не збуджувати “експропріаторські” емоції у деяких жителів мікрорайону. Думаю, такий підхід вгамує подібні пристрасті і у Ружичній, і у Розсоші, де вже місцева сільрада долучилася до нагнітання ситуації з цієї проблеми, хоч за позицією її керівника, як на мене, явно проглядається особистий інтерес”.
“Час нині непростий, — додав Василь Заплітняк, — а емоції з цього питання панують через те, що в обороні своїх прав орендаря пан Гуцалюк вдався до занадто різких дій, що викликало обурення деяких ружичан. Не розумію, що заважає, скажімо, пану Гуцалюку, зарибнити в кінці сезону із залишків вилову, який гине, річку Кудрянку і запропонувати саме там любителям риболовлі відпочивати? Мабуть, нікому не слід забувати, що цей ставок є власністю і ПАТ “Проскурів”, і місцевої та міської громади загалом. Тож, вирішуючи спірні питання у правовому полі, слід пам’ятати і про неписані закони добропорядності та сусідства”.
Ось так виглядає ця ситуація насправді, тож у цьому загалом штучному конфлікті, якщо хтось і винен, то тільки не риба…
В.Сівач