На початку війни сім’я Хотовицьких — Костянтин Бенедиктович, його дружина Вікторія Антонівна та їх одинадцятирічна донька Ганнуся перебралися з Проскурова в село Гречани. Костянтин Бенедиктович став працювати на гречанській залізниці вагонним слюсарем. Оселилися в будинку на вулиці Польовій. Сюди часто заходили знайомі, переважно залізничники. Привітна оселя Хотовицьких з часом стала рятівним прихистком для багатьох гречанських підпільників.
…Ганна Костянтинівна ніколи не могла спокійно розповідати про 24 березня 1944 року. Навколо будинку, де проживала їх сім’я, закріпилися німці. А в підвалі будинку переховувалося багато людей: радист, двоє військових, кілька гречанських підпільників. Вхід у підвал був ретельно замаскований. Вийти з нього без допомоги зовні було неможливо. А якби їх з мамою розстріляли німці? Хто б допоміг їм? Бог врятував їх усіх і цього дня…
Після визволення Проскурова військовий радист Борис Шубін продовжив боротьбу, визволяючи Західну Україну і Польщу. Під час виконання завдання командування Першого Українського фронту на території Польщі був поранений, втратив око. Доля знову привела його в Гречани. Він одружився з гречанською дівчиною Станіславою Совою і назавжди оселився на Поділлі. За свою діяльність у військовій операції зі звільнення Проскурова радист-розвідник Шубін був нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.
Ганна Хотовицька була нагороджена медаллю “За відвагу” в 1965 році, а Ганна Апанович — “За бойові заслуги” в 1969 році.
Інна Джуринська
Ганна Гнатюк
На фото: Хотовицькі — Костянтин Бенедиктович, Вікторія Антонівна та їх донька Ганнуся; Ганна Хотовицька у зрілому віці