Що відбувається в адвокатському середовищі держави після недавнього позачергового з’їзду адвокатів України в Одесі і чи є нині надії на те, що ситуація, про що ми вже неодноразово писали, там оздоровиться та кардинально зміниться? Це тема нашої нової розмови з відомим українським адвокатом Кларою Маргулян, яка є фактичним ідейним лідером цього “оздоровчого” руху, що з’явився в Національній Асоціації адвокатів (НААУ) після того, як влада Януковича почала фактичне руйнування цієї важливої суспільної конституційної інституції, керівництво в якій захопили ставленики цього режиму. Свідченням високого визнання авторитету Клари Маргулян став і її виступ 5 липня на І Міжнародному форумі “Шляхи розвитку адвокатури України у європейському співтоваристві”, який проходив у Києві за сприяння проекту ЄС “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні” та ряду інших міжнародних інституцій.
Що відбувається в адвокатському середовищі держави після недавнього позачергового з’їзду адвокатів України в Одесі і чи є нині надії на те, що ситуація, про що ми вже неодноразово писали, там оздоровиться та кардинально зміниться? Це тема нашої нової розмови з відомим українським адвокатом Кларою Маргулян, яка є фактичним ідейним лідером цього “оздоровчого” руху, що з’явився в Національній Асоціації адвокатів (НААУ) після того, як влада Януковича почала фактичне руйнування цієї важливої суспільної конституційної інституції, керівництво в якій захопили ставленики цього режиму. Свідченням високого визнання авторитету Клари Маргулян став і її виступ 5 липня на І Міжнародному форумі “Шляхи розвитку адвокатури України у європейському співтоваристві”, який проходив у Києві за сприяння проекту ЄС “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні” та ряду інших міжнародних інституцій.
— Ми вже вкотре, Кларо Григорівно, повертаємося до проблем у адвокатському середовищі. На жаль, доводиться визнавати навіть після І Міжнародного форуму адвокатів, що прислів’я: ламати — не будувати стосовно ситуації в українській адвокатурі по-своєму спрацювало, що, на наш погляд, засвідчив і провальний з’їзд НААУ в Одесі. Команда Лідії Ізовітової, яку поставив на чолі Асоціації за часів Януковича Андрій Портнов, і далі править там свій незаконний “бенкет”, маніпулюючи громадською думкою. Що скажете про ці парадокси, які, здавалося б, не повинні були б мати місце у часи демонтажу режиму Януковича в усіх сферах суспільного життя?
— Так, все це наводить на сумні висновки, бо адвокатська спільнота в Україні і нині перебуває у непевному стані, про що засвідчив і справді провальний для ставлеників старого режиму позачерговий з’їзд НААУ. Щоправда, він не зняв напруги в адвокатурі, яка прагне оздоровити ситуацію в своїй Асоціації. Мені соромно було читати коментарі в Інтернеті про цю подію, під час якої мав би розпочатися цей процес, але цього, на жаль, не сталося. В Одесі команда Ізовітової знову скористалася послугами воїнізованої охорони, проплачених одеських тітушок, хоч, завважу, спершу цей з’їзд планувався в Києві. Дуже шкодую, що ніхто з парламенту, принаймні в особі членів профільних комітетів, не зацікавився всерйоз цією подією. Взагалі нині серед численних парламентаріїв-правників лише, на мій погляд, Інна Богословська дає собі звіт, що там насправді відбувається, вона врешті й оскаржила результати цього з’їзду і вимоги її позову задовольнив суд. Дуже шкода, що цього не розуміють Верховна Рада і нове політичне керівництво країни, якщо не знайшли досі часу дати оцінку тій сваволі, що запанувала в Асоціації адвокатів за часів режиму Януковича, який руками таких політиків, як Портнов, прагнув узяти під абсолютний контроль усі правові інституції держави, зокрема й адвокатуру. Мене дивує, що досі ніхто з нового керівництва держави не дав політичної оцінки псевдореформуванню судової системи та адвокатури в країні за час після Майдану і бодай політичний сигнал тій же адвокатурі, що воно насправді стурбоване цією ситуацією. Розумію, що нині, можливо, не до скрупульозного вивчення стану справ в адвокатурі, адже в країні неспокій, йде, по суті, війна, формуються нові владні інституції. Але як тоді оцінювати той факт, що на розгляд Верховної Ради знову готується новий закон “Про внесення доповнень до Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який, по суті, списаний з президентського законопроекту Януковича, котрий розробляли портнови, захарченки, пшонки?.. Зрештою, мене не менше цікавить, хто нині стоїть за командою Ізовітової у керівництві держави, якщо вона і далі здійснює розкол в українській адвокатурі?
— І все ж нині адвокати працюють нібито у звичному режимі: ведуть справи, беруть участь у судових процесах… Складається враження, що все, про що ми говоримо щодо ситуації в адвокатурі, не з ними відбувається. Така собі ілюзія спокою, добропорядності…
— Це насправді ілюзія. Адже ми добре пам’ятаємо, як діяли наші опоненти напередодні та під час Революції гідності, як благословляли злочинні дії режиму Януковича. Ніхто з нас не забув, як Лідія Ізовітова просила вибачення від НААУ у суддів Шевченківського райсуду столиці за нібито неправильну поведінку адвоката Віктора Смалія при розгляді подання про арешт активіста Автомайдану Андрія Дзиндзі, котрий був жорстоко побитий. А хіба можна забути коментар голови ВКДКА Валентина Загарії стосовно прийнятих 16 січня Верховною Радою диктаторських законів, які він назвав проєвропейськими?..
Тобто ця ідилія оманлива, бо одразу після падіння режиму Януковича об’єдналися небайдужі адвокати в Києві. До речі, якраз рада адвокатів столиці організувала І Міжнародний форум адвокатів, на який прибуло понад 1,2 тисячі правозахисників з усіх куточків України. Активізувалися наші колеги і в інших регіонах, зрештою, і ми в Хмельницькому також продовжуємо захист своїх інтересів. Проте, як бачимо, команда Ізовітової та Загарії при підтримці небезвідомого “авторитета” Ківалова спробувала в Одесі взяти новий реванш, який засвідчив, що ці люди так просто, керуючись, скажімо, моральними принципами, свої позиції не здадуть. Тим більше, що ситуація в країні, на жаль, цьому сприяє. Але все це, як на мене, є тимчасовим явищем, адже, переконана, процесу оздоровлення в адвокатурі альтернативи немає, хоча він невиправдано затягується.
— Що далі робити? — виникає закономірне питання, Кларо Григорівно. Який ваш найближчий прогноз щодо перспектив позитивних змін в українській адвокатурі?
— Попри мої сумніви, схильна вважати, що цей прогноз буде оптимістичним. Основне, що в адвокатурі, зокрема на місцях, з’явилася впевненість у цих змінах. Бо навіть той факт, що наш позачерговий з’їзд в Одесі завершився, по суті, безрезультатно щодо виконання свого порядку денного, є доволі позитивним результатом. Звичайно, дуже шкода, що політичне керівництво країни, здорові сили в парламенті не звертають належної уваги на реальну ситуацію в адвокатурі, яка створена там ставлениками режиму Януковича, коли багатьох авторитетних людей буквально ламали через коліно. Проте розумію, що подібна ситуація існує в усіх правових інституціях держави. Тож адвокатурі, видно, доведеться спершу спробувати лікувати свій організм самотужки. Сподіваюсь, найближчим часом відбудеться ще один з’їзд НААУ, який дасть оцінку всім цим фактам. Принаймні, ми у Хмельницькому цю роботу не припиняли, не відходячи ні на крок за правове поле, хоча проти нас діяли вкрай аморальними та негідними методами. А оптимізму мені додав, зокрема, і сам перебіг І Міжнародного форуму адвокатів у Києві, який команда Ізовітової фактично проігнорувала і нею, видно, на місця були дані вказівки всіляко перешкоджати його організації.
— Знаю, що ваш виступ на цьому форумі викликав особливу реакцію, переривався оплесками учасників. Чим ви так зачепили за живе своїх колег?
— Говорила про зрозумілі для всіх, хто по-справжньому переймається долею адвокатури, речі та факти. Зокрема, про те, що нині адвокатура фактично працює за законом Януковича, що не можна його переписувати, ставлячи “заплати”, а потрібна нова редакція закону, який напишуть фахівці. Так, критикувала, вважаю, цілком принципово і об’єктивно, діяльність Ради НААУ, яку було створено режимом Януковича і яка відверто протидіє необхідним змінам в адвокатурі, зловживає своїм становищем на кожному кроці. Думаю, мій виступ став добрим уроком для багатьох молодих адвокатів, а міжнародні представники форуму краще зрозуміли складнощі ситуації в адвокатурі України.
В адвокатурі я особисто працюю вже шість десятків років і все, що я озвучила на цьому форумі, що нині пробую донести до адвокатської спільноти країни, пройшло через мій професійний та життєвий досвід. Тож справді рада, що в мене на цьому форумі і в Україні загалом нині багато однодумців в адвокатському середовищі, що переконує мене в тому, що ці зміни обов’язково настануть. А щодо тих, хто нам протидіє, то скажу, що, крім людського, над нами є ще Вищий суд, як врешті-решт і суд нашої совісті, який не кожному дано витримати. Я вже говорила якось, коментуючи ці теми, що мені насправді дуже шкода тих колег, які з якихось причин обрали цей неправедний шлях, забувши істинну сутність своєї адвокатської професії. Нагадаю їм, що з латини advokatus означає “покликаний”. І якщо ми покликані на захист людей, то яким обов’язок цього покликання повинен бути серед нас самих?.. Ось цим далеко не риторичним запитанням, думаю, доречно поставити останню крапку в цій нашій розмові.
— Важко з вами не погодитись, хоча не сумніваюсь, що ми ще повернемося до цієї теми, чи не так?
— Обов’язково…
Розмовляв Богдан Теленько