23 червня. Як показує історія, цей день якийсь особливий. Бо ж саме цього дня народжуються люди талановиті, обдаровані.
23 червня. Як показує історія, цей день якийсь особливий. Бо ж саме цього дня народжуються люди талановиті, обдаровані.
Літературна громадськість нашого краю 23 червня мала б відзначати славний ювілей — 90-річчя з дня народження відомого подільського письменника Григорія Храпача. Проте, на жаль, саме у ці червневі дні минулого року перестало битися його серце.
Тож, щоб вшанувати пам’ять Григорія Яковича, в обласному літературному музеї провели захід “Творчий світ зоріє яскраво і барвисто”. Згадати Григорія Храпача теплими словами до музею завітали письменники, колеги по перу, члени обласної організації Національної спілки письменників України.
Голова обласної організації НСПУ, директор літературного музею Василь Горбатюк, промовляючи вступне слово, розповів про складну долю письменника, котрому з малолітства доводилося пробиватися крізь колючі терни життя. Батьки-хлібороби в час примусової колективізації були вивезені на Урал, де й зникли їхні сліди, а хлопчина, втікши з-під рук насильників, залишився сиротою в рідному селі Гелетинці, нині Хмельницького району. Пережив і Голодомор 1932-1933 років, і комуністичні репресії, і німецьку окупацію. Навесні 1944 року мобілізований на фронт, брав участь у боях, гіркота спогадів про які назавжди залишилася в його серці. Прагнення ж творити, що ясніло ще з дитинства, повело Григорія Яковича в інститут прикладного і декоративного мистецтва (Львів). Працюючи вчителем у школі рідного села, 1962 року заочно закінчив філологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка.
Відтоді жив, працював, творив у рідних Гелетинцях. Тут він ще в юному віці робив перші літературні спроби, тут написав усі свої книжки — збірки віршів, загадок, казок, оповідань для дітей і юнацтва.
Його твори перекладені на десятки мов народів світу. Кілька загадок та два оповідання друкуються у навчальних підручниках. Мав численні відзнаки за свою творчість: диплом переможця республіканського конкурсу на кращу книгу для дітей, проведеного видавництвом “Веселка” (1985), дипломи лауреата обласних літературних премій імені Микити Годованця (1994), імені Тараса Шевченка (2000), імені Володимира Булаєнка (2005), міської імені Богдана Хмельницького (1997). Відзначені грамотами і його живописні роботи.
Теплими спогадами про Григорія Яковича поділилися присутні письменники Петро Карась, Віталій Мацько, Ніна Шмурікова, Олександра Ванжула, Людмила Савчук, Микола Мачківський.
Григорій Храпач багато книг видав для дітей, для них він умів творити якось по-особливому, так, що малеча завжди з захопленням читала його твори. Тож не випадково на літературний захід завітала директор обласної бібліотеки для дітей імені Т.Шевченка Валентина Черноус із завідуючою відділом бібліотеки Наталею Зайко. Вони розповіли, що творчість Григорія Храпача викликає неабиякий інтерес у маленьких відвідувачів їх книгозбірні.
Також на заході побувала директор Хмельницької районної бібліотеки Зоя Філіпенко, яка поділилася спогадами про зустрічі з письменником.
Кожен із присутніх говорив про Григорія Храпача як про талановитого письменника, художника, щиру і дуже добру людину. Але найтеплішими, найщирішими спогадами поділилася із присутніми невістка Григорія Яковича Галина Степанівна. Кожне її слово про свого другого батька було сповнене тепла, ніжності, справжньої любові дочки.
Григорій Храпач відійшов у вічність 29 червня, не доживши до свого ювілею усього один рік, але назавжди з нами залишиться його творчість, його письменницька і малярська спадщина.
Людмила ДАНИЛЮК,
заступник директора обласного літературного музею