Попри те, що у вівторок, 24 червня, двадцять четверта сесія завершила свою роботу, важко зрозуміти причини, чому минулого тижня, 18 червня, депутати до кінця не розглядали питання порядку денного, які, вочевидь, не надто вражали своєю кількістю. Не дивно, що майже тиждень в області курсували різні чутки про можливий перебіг цього її завершального етапу.
Попри те, що у вівторок, 24 червня, двадцять четверта сесія завершила свою роботу, важко зрозуміти причини, чому минулого тижня, 18 червня, депутати до кінця не розглядали питання порядку денного, які, вочевидь, не надто вражали своєю кількістю. Не дивно, що майже тиждень в області курсували різні чутки про можливий перебіг цього її завершального етапу. Серед версій — твердження про те, що депутати знову повернуться до розгляду питання про призначення редактора “Подільських вістей” з огляду на те, мовляв, що колишні опозиціонери своїм голосуванням за призначення свого екс-соратника по фракції “Батьківщина” Інни Шоробури ректором Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії засвідчили, що здатні йти на компроміси. Видно, цього виявилося замало й у вівторок питання про редактора обласного офіціозу не було винесене знову на розгляд, а заключний етап сесії тривав лише годину.
Та аналізуючи загальні підсумки цієї сесії, варто відзначити, що у ряді кадрових питань облрада зуміла спрацювати доволі ефективно. Зокрема, звільнивши з посади директора комунального підприємства “Хмельницькліфт” Миколу Довгалюка, депутати, можна сказати, спрацювали в унісон з газетою “Проскурів”, яка у своїй недавній критичній кореспонденції про справи на цьому підприємстві саме цього і вимагала. Щоправда, нині вже нас не покидають сумніви з приводу того, чи зуміють правоохоронні органи дати належну оцінку діям цього посадовця.
Хоча заразом ми пораділи, що облрада призначила директором Хмельницького обласного художнього музею відомого мистецтвознавця і музейника Ларису Чернову, віддавши у надійні руки цю культурну установу, де за колишньої влади до керма поставили випадкову людину. До речі, досить цікавою прелюдією самої сесії ще минулої середи став пікет, загалом з числа працівників облмуздрамтеатру, з гаслом “Журналісти не можуть брехати”, який вони адресували нашим колегам з “Подільських вістей”, вочевидь, за їх послідовну і незрозумілу досі підтримку вже колишнього їх директора П.І.Данчука, який організував принизливий позов до нашої газети та письменника Броніслава Грищука за підтримки начальника облуправління культури Ірини Трунової та керівництва колишньої обладміністрації. Це була своєрідна прелюдія до розгляду питання про призначення редактора цієї газети, яке хоч і не було вирішене на цій сесії облради, але під час розгляду якого очевидну моральну підтримку одержала, як ви знаєте, Тетяна Колесніченко. Не зрозуміло чому, але наші колеги з обласного офіціозу і після Майдану підтримують пані Трунову, явно збивши свій професійний приціл, видаючи чорне за біле у діяльності цієї держустанови, яка потребує кардинальних змін. Хоча, говорячи вже про депутатів, найперше, з числа колишньої опозиції, не зрозуміло, чому вони одразу не зняли напругу навколо призначення директора Лонковецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів. І взагалі, як стало відомо з компетентних джерел, у середовищі фракції ВО “Батьківщина” після подій цієї сесії слід очікувати певні кадрові зміни.
Загалом сесія розглянула 29 питань порядку денного, серед яких слід відзначити внесення змін до обласного бюджету на 2014 рік, про хід виконання обласної комплексної програми соціального захисту населення на 2011-2015 роки, про внесення змін до Програми розвитку земельних відносин у Хмельницькій області на 2011-2015 роки, до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки та змін до Регіональної програми поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2010-2015 роки.
Зазначимо, що всі ці важливі питання сесія розглядала оперативно, перериваючи свою роботу на дискусії лише тоді, коли йшлося загалом про кадрові питання.
Серед оптимістичних новин сесії й інформація про створення депутатської групи “За солідарність”. До неї увійшли, за попередніми даними, більше півтора десятка обранців, насамперед з числа підприємців і промисловців, очолив групу депутат Микола Ворона.
І ще один характерний нюанс у її роботі. Невтаємничена людина, слухаючи виступи окремих колишніх депутатів-регіоналів, зокрема Петра Тарасюка, Миколи Катеренчука, того ж Ігоря Добжанського, явно могла б сплутати їх з представниками державницьких фракцій ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, коли вони звинувачували їх у дестабілізації життя в країні та нашій області. Не дивно, що вже їх представники Іван Гончар, Іван Гладуняк, Олег Хавронюк, Руслан Лещишин, Віктор Адамський змушені були апелювати до совісті і честі декого з нинішніх і колишніх регіоналів, які, до речі, проігнорували вівторкове засідання сесії, на якому розглядали, зокрема, питання виділення коштів на закупівлю військового спорядження. Щоправда, запрошена на сесію для участі у розгляді питання про призначення редактора “Подільських вістей” секретар НСЖУ Тетяна Катюжинська явно не була в “темі” усіх підводних течій цього питання, а її висновки та поради стосувалися загалом хіба що самих журналістів комунальних видань.
Словом, ця доволі дивна сесія обласної ради завершилася, залишивши депутатам головний біль щодо невирішених на ній питань, що зайвий раз підтверджує наш сумнів у її ефективності загалом з огляду на вимоги нинішнього дня, адже недарма мовиться, що у старі міхи нове вино не заливають, бо воно зіпсується…
В.Сівач