Минулого тижня після багатомісячної перерви, пов’язаної з політичними подіями в Україні, нарешті відбулося спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області. Колег з промислового директорату приймала цього разу міськрайонна спілка Кам’янця-Подільського.
Минулого тижня після багатомісячної перерви, пов’язаної з політичними подіями в Україні, нарешті відбулося спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області. Колег з промислового директорату приймала цього разу міськрайонна спілка Кам’янця-Подільського.
Довга пауза у спілкуванні членів обох поважних громадських об’єднань, незважаючи на ледь не революційні зрушення в країні, якогось оптимізму не додала. Швидше навпаки — збільшила негатив минулих десятиліть у галузі реального сектора економіки краю — промислового виробництва. Як зазначив, відкриваючи спільне засідання незмінний президент ХСПП і ООРХО Іван Дунець: “Таких складних і несприятливих часів у нас ще не було. Зміни влади, на жаль, не завжди позитивно впливають на нашу з нею співпрацю. Ось і зараз ми змушені знову починати з “ центру поля”. Але ж від реалій немає куди дітись, отож, як ніколи, нам необхідно згуртуватися й бути єдиною командою, котру чують і з якою треба рахуватися, але не в політичній площині, а на конструктиві”.
За таким одразу заданим орієнтиром і йшлося у виступах директорату — традиційний уже перелік проблем, які “потребують негайного вирішення”. З року в рік вони практично не змінюються, натомість нині додалися нові. Валерій Заганяч, виконавчий директор ХСПП і ООРХО: “Нам дорікають, що не здійснюємо модернізацію підприємств, а за які кошти це робити? Рентабельність більшості у межах 5-10% і при кредитній ставці у 20-30% проводити будь-яке серйозне переоснащення не можливо. Банки нині практично не кредитують, енергоносії дорожчають, а закордонні конкуренти йдуть уперед. Цього року знову зросли тарифи на електроенергію, для промисловості вони вже більші, ніж у країнах Європи”.
Роботодавці вкотре акцентують на надвисокому навантаженні на фонд оплати праці, пропонуючи зменшити ставку єдиного соціального внеску до 17-20%. Вони переконані, що таке зниження сприятиме виходу економіки з тіні, відтак збільшенню надходжень до бюджету та соціальних фондів. Потребують, на їхню вимогу, і зміни до законодавства щодо пільгових пенсій тим, хто колись працював зі шкідливими умовами праці. Багато з таких підприємств або змінили профіль, або закрилися взагалі, а для тих, що ще діють, єдиний соціальний внесок може сягати навіть 60%. Через це вони змушені розпродавати основні фонди, а це в умовах підготовки до євроінтеграції призводить до зменшення робочих місць.
Гострою проблемою залишається підготовка робітничих кадрів. У ХСПП вважають, що вітчизняна профтехосвіта нині виконує не виробничу, а соціальну функцію. Валерій Заганяч: “У ПТУ на токаря фактично вчать два-три роки, хоча для цього на виробництві вистачає й півроку. До того ж рівень кваліфікації випускника ПТУ часто бажає кращого”. На думку керівника ПАТ “Укрелектроапарат” Євгенії Косковецької, Верховна Рада підготувала справжню міну виробничникам, піднімаючи допомогу по безробіттю до рівня мінімальної зарплати: “Хто тепер взагалі прийде працювати на завод?”.
Про нові проблеми у цій сфері говорив і директор обласного центру зайнятості Сергій Черешня: “Офіційно в Україні число зареєстрованих на біржі праці зменшується, але поза нею залишається велика кількість людей, позбавлених права законно зареєструватися безробітними: ті, хто має присадибне господарство, і ті, хто не може документально підтвердити роботу й отримувану зарплату. Є й інші парадокси сучасності: маємо, наприклад, вакансію для висококваліфікованого токаря із зарплатнею вісім тисяч гривень, але не можемо такого знайти. З одного боку, у нас не залишається таких спеціалістів, а з іншого — нині мало хто взагалі прагне працювати на виробництві”.
Нове ускладнення для промислового директорату — оренда землі. Більшість підприємств прагне нині позбутися великих земельних площ, якими свого часу щедро були наділені. Через зменшення виробництва сьогодні вони раді були б передати її надлишки у комунальну власність. Але, за новим законодавством, у таких випадках підприємства позбавляються права постійного користування землею, що у них залишається, і змушені платити за неї орендну плату, котра виходить вищою за земельний податок. Проблему можна вирішувати на місцевому рівні за рахунок встановлення знижуючого коефіцієнта і сприятливої нормативно-грошової оцінки землі. Але на практиці це невигідно місцевій владі, оскільки орендна плата поповнює бюджети їхніх громад.
Але чи не найзагрозливіший виклик сьогодення для виробничників — остаточне підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, зокрема щодо зони вільної торгівлі. На переконання голови обласної спілки “Якість Поділля” Василя Любовецького, дуже не простим, але вкрай необхідним для промисловців Хмельниччини буде випуск продукції, яка відповідатиме стандартам ЄС за якістю та безпекою, дотримання всіх відповідних директив і регламентів, а також пошук партнерів у інших країнах.
Як на ці та інші проблеми реагують партнери виробничників та обласна влада? Хмельницька Торгово-промислова палата готова, як і раніше, допомагати у необхідному навчанні з вимог Євросоюзу, пошуку інвесторів та можливих партнерів. У департаменті економіки запевняють у готовності лобіювати протекціонізм промислової галузі та донесенні всіх конструктивних пропозицій ХСПП, ООРХО до урядових структур. Але як на все реагуватиме нова влада вищого рівня? “На жаль, — каже Іван Дунець, — поки всі розмови точаться у столиці лише про якісь транші від МВФ та Світового банку, а не про власного виробника та його реальну підтримку”. Отже, “м’яч” у взаємовідносинах промисловців і нової влади в області знову встановлений у “центрі поля”. Натомість вони активно відгукуються на інші виклики сьогодення. Так ХСПП і ООРХО стали співзасновниками “Хмельницького фонду захисту Вітчизни”. Правління цих організацій ухвалили рішення про внески своїх працівників на захист Вітчизни з фондів заробітної плати підприємств.
Володимир Разуваєв