Газета “Проскурів” постійно звертає увагу громади і влади міста на подібні факти, проте мене дивує, що влада чомусь не реагує на ці публікації. Кажу, найперше, про дивну рекламно-звукову сваволю на центральній вулиці нашого міста — Проскурівській, яка все більше перетворюється на рекламний, даруйте, смітник.
Газета “Проскурів” постійно звертає увагу громади і влади міста на подібні факти, проте мене дивує, що влада чомусь не реагує на ці публікації. Кажу, найперше, про дивну рекламно-звукову сваволю на центральній вулиці нашого міста — Проскурівській, яка все більше перетворюється на рекламний, даруйте, смітник. Не знаю як іншим, а мені неприємно, сівши тут за чашкою кави з друзями, чути постійно рекламу медичних порад і процедур, про які пацієнти, дещо соромлячись, ведуть мову хіба що у кабінеті лікаря-проктолога. А чого вартує озвучення тут всюдисущої низькопробної російськомовної попси, що заполонила нині не лише Проскурівську?
Не менше обурює, що цей російський “музон” часто б’є по наших вухах у маршрутках, за які ми вже почали дорожче платити. Тут особливо відзначається приватний автобус на маршруті №21, не відстає і №51, де власники ніби навмисне випробовують терпіння пасажирів подібним чужомовним музичним репертуаром. Вочевидь, наша влада має вимагати від власників автомаршруток дотримуватися певних вимог щодо музичного репертуару, який вони крутять для пасажирів, як одну з умов отримання ліцензії.
Цікаво, чи мають відповідний дозвіл на всю звукову низькопробну рекламу її транслятори на Проскурівській? Сумніваюсь, як і з приводу того, що хтось у владних коридорах нашого міста дає собі звіт у тому, що подібні факти не повинні мати місце у нашому повсякденному житті.
Анатолій Білик, м. Хмельницький