Цей доволі влучний вислів — “волочиський синдром” як своєрідне узагальнення в оцінці стану нової влади області, який прозвучав на одному з останніх засідань ради ГО “Майдан”, здається, можна цілком адресувати нині і їй самій. Належить він головуючому і одному з лідерів ради Аліму Міщуку, який так охарактеризував бездіяльність облдерж-адміністрації, правоохоронних органів щодо виконання розпорядження в.о. Президента України Олександра Турчинова про його призначення головою Волочиської райдержадміністрації. Як відомо, через так звані акції протесту, які були, на переконання волочиських майданівців, ініційовані народним депутатом Сергієм Лабазюком, директором місцевого хлібозаводу Олегом Сабуцьким та їх людьми, за мовчазного сприяння правоохоронних органів та облдержадміністрації, Аліма Міщука протягом місяця не допускали в приміщення Волочиської райдержадміністрації, що в результаті стало нібито причиною його відставки через неможливість, так би мовити, виконати розпорядження про його призначення головою РДА.
Цей доволі влучний вислів — “волочиський синдром” як своєрідне узагальнення в оцінці стану нової влади області, який прозвучав на одному з останніх засідань ради ГО “Майдан”, здається, можна цілком адресувати нині і їй самій. Належить він головуючому і одному з лідерів ради Аліму Міщуку, який так охарактеризував бездіяльність облдерж-адміністрації, правоохоронних органів щодо виконання розпорядження в.о. Президента України Олександра Турчинова про його призначення головою Волочиської райдержадміністрації. Як відомо, через так звані акції протесту, які були, на переконання волочиських майданівців, ініційовані народним депутатом Сергієм Лабазюком, директором місцевого хлібозаводу Олегом Сабуцьким та їх людьми, за мовчазного сприяння правоохоронних органів та облдержадміністрації, Аліма Міщука протягом місяця не допускали в приміщення Волочиської райдержадміністрації, що в результаті стало нібито причиною його відставки через неможливість, так би мовити, виконати розпорядження про його призначення головою РДА.
Все, що сталося у Волочиську, має доволі неприємні для нової влади ознаки, хоча дехто в її коридорах посилається на приклад Ярмолинець, де вже сама громада не допускає до виконання своїх обов’язків новопризначеного голову Валерія Довганя, який, мабуть, не без сприяння зовні таки ще бореться за своє місце під владним “сонцем”. І це попри те, що ярмолинчани змогли організувати ряд резонансних акцій протесту не лише вдома, а й у столиці, протестуючи, найперше, проти того, щоб у їх район призначався, як за старої влади, “варяг” з Чемеровеччини, яка за останні роки стала своєрідною кузнею голів РДА для Ярмолинеччини, щоправда, виходець з якої нині направлений сюди за квотовим партійним принципом добору і розстановки кадрів в області від партії “УДАР”, за якого горою стоїть, як стверджують свідущі люди, голова її обласної організації, народний депутат Олександр Корнійчук.
У випадку з Алімом Міщуком ситуація кардинально інша, адже він на Волочищині аж занадто свій, бо живе й працює в цьому районі і був делегований на посаду голови РДА не тільки “УДАРом”… Та, вочевидь, через те, що пан Міщук послідовно виступає проти нардепа Лабазюка та його “Аграрної компанії”, вже не один рік називає речі своїми іменами щодо діяльності цієї приватної структури, ініціював звернення до правоохоронних органів щодо вивчення її діяльності на теренах не лише Волочиська, супроти нього у рідному районі з’явилася така потужна опозиція.
Це у Ярмолинцях, як жартує місцевий люд, попередник Валерія Дов-ганя приїхав на посаду голови РДА з Чемеровець на маршрутці, а виїхав на “Лексусі”, цілі ж у висуванця Майдану Аліма Міщука у Волочиському районі прямо протилежні: позбавити район впливу місцевих корумпованих кланів, уособленням яких він вважає вчорашнього нардепа-регіонала, а нині позафракційного Сергія Лабазюка, який заразом є і креатурою у парламенті колишнього голови ОДА Василя Ядухи. Як бачимо, перший етап цього протистояння завершився перемогою неофіційних правителів цього району, які переконливо довели новій обласній владі, що саме вони є справжніми господарями тут, а нова влада не є для них авторитетом, разом з правоохоронними органами і в.о. Президента Олександром Турчиновим… Такий собі автономний анклав, де діють інші реалії, який чимось навіть нагадує ситуацію на сході країни. Хоч нам видається, що в цьому найзахіднішому районі області громада просто вичікує і, мабуть, готує свій місцевий Майдан, адже сваволі висуванців колишньої влади таки необхідно буде покласти край.
Ну, а на одному з останніх засідань ради ГО “Майдан”, коли розглядалися ці та інші подібні питання, після виступу заступника начальника обласного УМВС Сергія Ковальова було проголосовано майже одноголосно при 41 “за” та 7 “утриманих” за недовіру міліції області, нинішнього очільника якої пана Розізнаного ще недавно ця ж рада більшістю голосів (?) рекомендувала на цю посаду.
Щоправда, визнаючи як факт бездіяльність обласної влади, місцевих правоохоронних органів, рада чомусь не надто переймається дієвістю своєї роботи та власних перспектив, адже нині реально працює тільки два їх напрямки: так званий кадрово-люстраційний, що має елементи антикорупційної аналітики, та з вивчення ситуації й організації можливої допомоги постраждалим подолянам під час подій Революції гідності. Решта задекларованих напрямків знаходяться на початковій стадії. Тож синдром бездіяльності нової влади, який дуже показово ілюструє ситуація у Волочиському та Ярмолинецькому районах, хоч подібних прикладів можна нині знайти чи не повсюди, мабуть, також характерний і для роботи ради ГО “Майдан”, зрозуміло, з суттєвим уточненням: влада працює за державний кошт, а активісти “Майдану” — на громадських засадах…
В.Сівач