Приємно, що подоляни підтримують сім’ї та молодих людей з Криму. Важко усвідомити, що переживають нині ці люди. Ще недавно вони мали власне житло, роботу, комфорт та затишок. А сьогодні доведені до відчаю й змушені шукати прихисток у чужих по суті людей. Але чужого горя не буває.
Приємно, що подоляни підтримують сім’ї та молодих людей з Криму. Важко усвідомити, що переживають нині ці люди. Ще недавно вони мали власне житло, роботу, комфорт та затишок. А сьогодні доведені до відчаю й змушені шукати прихисток у чужих по суті людей. Але чужого горя не буває.
Обласний благодійний фонд “Карітас” не може залишатися поза людським горем і відчаєм. Oкрім базових потреб у житлі та їжі, нова категорія біженців стикається з низкою організаційних складнощів: відвідування шкіл і садочків дітьми, виплати по народженню дитини, пенсії, соціальний супровід сімей, надання медичної допомоги, зокрема обстеження немовлят і дітей, надання адресних соціальних послуг, психологічних та юридичних консультацій.
Працівники “Карітасу” намагаються зробити внесок для підтримки сімей з Криму, надаючи гуманітарну допомогу, продукти харчування, моральну підтримку, соціальні та психологічні консультації.
“Ми поїхали втрьох: двоє дітей і я, а батьки залишилися там, — розповідає біженка-кримчанка Марія. — В Криму стало страшно перебувати. А тут нас влаштовує все. Я не думала, що нас так гарно приймуть. Коли їхали, я боялася і плакала: чуже місто, чужі люди, кому ми тут потрібні? Через ці події родичі пересварилися між собою і не спілкуються. І якщо ми родині не потрібні, то навіщо зовсім стороннім людям? Дякую всім, хто помагає”.
Двері “Карітасу” завжди відчинені для тих, хто потребує допомоги, підтримки та розуміння.
За інформацією фонду “Карітас”