Чи став генеральний план міста для всіх депутатів Хмельницької міської ради та посадових осіб її виконавчих органів головним документом, за яким має розвиватися обласний центр? Таке питання я все частіше ставлю собі протягом двох останніх років після розгляду деяких питань на сесіях міської ради. Хотів би помилятись, але у мене складається враження, що це далеко не так.
Чи став генеральний план міста для всіх депутатів Хмельницької міської ради та посадових осіб її виконавчих органів головним документом, за яким має розвиватися обласний центр? Таке питання я все частіше ставлю собі протягом двох останніх років після розгляду деяких питань на сесіях міської ради. Хотів би помилятись, але у мене складається враження, що це далеко не так.
Нагадаю, міська рада V скликання зробила все необхідне, щоб місто отримало новий генеральний план. Він був затверджений рішенням 19-ої сесії міської ради №4 від 06.08.2008 р. Майже три роки розбудова міста проводилася відповідно до вимог генплану, але останнім часом управління архітектури та містобудування та деякі депутати міської ради почали нехтувати його вимогами. Так, уже ніколи вулиця Джерельна не стане такою, якою б мала бути, з’єднуючи вулицю Трудову через проспект Миру зі старокостянтинівською трасою. Це ж сталося з вулицею Лісогринівецькою, яка має з’єднати вулицю маршала Рибалка зі Старокостянтинівським шосе.
Зрозуміло, що життя та стан економічного розвитку міста й підприємств можуть підштовхнути до внесення певних змін до генплану. Але законодавець передбачив можливість внесення змін до генеральних планів не частіше, ніж через 5 років, при цьому внесення змін має відбуватись у такому ж порядку, як і затвердження генплану. Тобто з обов’язковим проведенням державної експертизи цих змін та їх громадським обговоренням. Думаю, що такий порядок передбачений, оскільки генплан є системним документом, надзвичайно важливим для розвитку не лише конкретного населеного пункту, а й прилеглих територій, особливо якщо йдеться про обласний центр. Отже, й зміни до нього також мають носити системний характер.
Що ж робиться в нашому місті? Приблизно два роки поспіль кілька депутатів міської ради за підтримки головного архітектора міста намагаються “оновити” генплан шляхом зміни призначення понад 30 земельних ділянок, у тому числі зон зелених насаджень загального користування. І це при тому, що наше місто має дефіцит таких площ у понад 220 га! Усі ці пропозиції не розглядаються в комплексі, а базуються лише на зверненнях окремих суб’єктів підприємництва. І коли на сесії міської ради 30 квітня цього року міський голова запитав головного архітектора, чому йдеться про зміну призначення тільки семи земельних ділянок, у відповідь депутати почули, що стільки було звернень, а на питання про те, що, можливо, таких ділянок у нашому місті тепер є більше, відповіді не було надано. Цей короткий діалог ще раз підтвердив, що управління архітектури на чолі з головним архітектором міста не готове надати систематизовані обґрунтовані пропозиції з внесення змін до генерального плану. Але, на жаль, це не є великою новиною.
До мене нещодавно потрапила копія листа правління обласної організації Національної спілки архітекторів України, датованого 22.01.2004 р., у якому шановані у місті архітектори О.Грабовський, М.Копил, В.Суслов, В.Сердюков, С.Козак та інші, звертаючись до тодішнього міського голови М.Приступи, серед іншого зазначили, що для покращення містобудівної ситуації необхідно, щоб основною функцією міської архітектури стало генерування ідей, розробка комплексних перспективних майданчиків та видача інвесторам архітектурно-планувальних завдань із чітким переліком вимог; забудова у центральній частині проводилась комплексно, а не вибірковими об’єктами, приділяючи увагу благоустрою загальноміських територій.
Як показує практика десяти років після цього звернення, робота управління архітектури та містобудування ні на йоту не наблизилась до тих пропозицій, які обґрунтовано були внесені ще у січні 2004 року. Головна увага тепер звернута на обслуговування бажань деяких підприємців щодо проведення точкової забудови у центральній частині міста або забудови деяких територій багатоквартирними житловими будинками чи малоповерховою забудовою без створення належних умов для проживання у них хмельничан. Комфортним житлом не може вважатися квартира гарного планування у гарному будинку, якщо він розташований на вкрай обмеженій прибудинковій території, де немає місця ні озелененим зонам, ні дитячому та спортивному майданчикам, не кажучи вже про місця для паркування власного та гостьового транспорту. І що цікаво, такі горе-забудовники самі не живуть у таких будинках та не пропонують квартири у них своїм найближчим друзям та знайомим. Для них найголовнішим є отримання прибутку, а не створення комфортних умов для тамтешніх мешканців. Як приклад — забудова частини земельної ділянки на вул. Трудовій, де колись розташовувалися теплиці. На території, де будуються малоповерхові будинки, місця для гаражів взагалі не передбачені, як і достатня кількість території для паркування власного транспорту. Також не відповідає здоровому глузду будівництво дев’ятиповерхового житлового будинку у безпосередній близькості до НВО №5, що на вул. Володимирській, 51, де площа земельної ділянки під будівництво складає лише 0,10 га. І таких прикладів можна навести багато.
На мій погляд, у нашому місті нині переважає споживацьке ставлення до таких важливих документів, як генеральний план міста і план зонування території. У цивілізованому світі забудовник може будувати лише ті об’єкти, які відповідають генплану та плану зонування, у Хмельницькому ж генплан постійно підлаштовується під забаганки деяких потенційних забудовників.
Для декого у міській раді головним є принцип: мета виправдовує засоби, але для мене такий підхід є абсолютно неприйнятним. За 24 роки у міській раді мені неодноразово доводилося нагадувати депутатам, що вони мають моральне право залишатись депутатами і вимагати від інших виконання законів або рішень міської ради тільки у тому випадку, якщо самі їх виконують без порушень. Хочу нагадати їм знову про це через газету. Я переконаний, генеральний план міста, затверджений у 2008 році, потребує змін, але змін системних, вдумливих, таких, що врахують теперішній стан економіки та подальші перспективи розвитку міста й області у сучасних умовах. Особливо важливим це стало після збільшення у 2011 році території нашого міста на 681 га. Тому вважаю, що необхідні не окремі “оновлення” генплану, а треба замовити, підготувати, провести публічне обговорення та затвердити зміни до генерального плану міста з планом червоних ліній, детальним планом центральної частини, розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) з отриманням необхідного програмного забезпечення для користування графічними матеріалами в електронному вигляді. Також дуже важливим для подальшого розвитку нашого міста є розробка нового історико-архітектурного опорного плану відповідно до вимог чинного законодавства України.
Висловлюючи свої думки через газету “Проскурів”, хотів би запросити архітекторів, депутатів міської ради та громадські організації до відвертої розмови на її сторінках з питань, на які я сьогодні звертаю увагу.
Володимир Швець, депутат міської ради,
директор департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів