У дитячій школі мистецтв днями юні артисти грали виставу “Друге життя”, присвячену Дню Великої Перемоги та 70-річчю визволення Хмельницької області від німецько-фашистських військ.
У дитячій школі мистецтв днями юні артисти грали виставу “Друге життя”, присвячену Дню Великої Перемоги та 70-річчю визволення Хмельницької області від німецько-фашистських військ.
Ні для кого не є секретом, що під час Великої Вітчизняної війни фашисти особливо знущалися над єврейським народом. Вистава саме про це, в ній розповідається історія єврейського хлопчика, який пережив біль і всі труднощі війни. Він втратив родину і найкращих друзів, перебував у ГЕТО. Проте, незважаючи на важкі випробування долі, вижив. Хлопчика врятували добрі українці, які під страхом смерті не втратили милосердя, толерантності та людяності, прихистили сиротину…
Загалом, атмосфера вистави була надзвичайно драматичною і напруженою. Після закінчення дійства я вирішила запитати у глядачів про враження від побаченого.
Віра, 11 років:
― Найбільше мене зачепило те, як люди допомагали єврейському хлопчику. Це дійсно героїчний і вартий поваги вчинок. А ще війна — це дуже і дуже страшно…
Владислав Прищепа, 16 років, актор дитячого театру, виконавець однієї з головних ролей:
― Зізнаюся, важко грати роль безжалісного німця. У голові не вкладається, як люди можуть одне в одного стріляти, морити голодом та палити в печах… Мені здається, що сучасному молодому поколінню бракує людяності. І це мене дуже тривожить.
Вікторія, 14 років:
― Пишаюся українцями, які під страхом смерті врятували малого хлопця. Людяність, милосердя, толерантність — ці поняття мають бути у кожного в серці.
Особисто мене вистава зачепила, змусила вкотре замислитися над сенсом людського існування. А ще зрозуміла: для того, щоб виховати в собі найкращі людські чесноти, треба до цього прагнути і працювати над собою.
Анастасія Олексюк, прес-клуб “Юний журналіст”
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО