Свіжість вод Колими, принесені вітром пахощі буйних рослин Далекого Сходу Росії, неозорі простори з візерунками різних земних порід…. відчував член Національної спілки фотохудожників України та спілки художників Росії Володимир Оглобін (на фото), коли перебував на краю нашого материка, де сонце сходить раніше, — у Магадані. “Тут починається день. Магадан” — назва однієї з найцікавіших добірок його світлин. Її 9 квітня презентував у міському музеї-студії фотомистецтва.
Свіжість вод Колими, принесені вітром пахощі буйних рослин Далекого Сходу Росії, неозорі простори з візерунками різних земних порід…. відчував член Національної спілки фотохудожників України та спілки художників Росії Володимир Оглобін (на фото), коли перебував на краю нашого материка, де сонце сходить раніше, — у Магадані. “Тут починається день. Магадан” — назва однієї з найцікавіших добірок його світлин. Її 9 квітня презентував у міському музеї-студії фотомистецтва.
Експозиція фотомайстра з Харкова видає його не тільки як творчого мрійника, художника, а й дослідника, у ній є зміст, фото розповідають про найсуттєвіші особливості далекого краю.
Ще з дитинства, а народився Володимир Оглобін у 1954 році, відчував себе бродягою, аскетом. Бувало, виходив з дому і брів кудись за горизонт, розглядав усе цікаве навколо. Тому й обрав професію, пов’язану з дослідженнями: у 1980 році закінчив Харківський державний університет, де навчався на історичному факультеті. У студентські роки цікавився археологією. Хотілося увічнити цікаві знахідки, побачене під час експедицій — почав займатися фотографією (приблизно на третьому курсі університету). Період 1979-1989-х фотограф називає аматорською епохою, а вже з 1990 року й донині займається фотографією професійно. Певний час працював у харківському рекламному агентстві “Ірис”, де займався рекламним фото, а згодом — художніми світлинами.
Нині Володимир Оглобін — автор понад 30 власних фотовиставок у Петербурзі, Києві, Львові, Рівному, Івано-Франківську, Керчі, Хельсінках, Парижі, Мюнхені та інших містах світу. Фотограф є лауреатом численних фотоконкурсів, лауреатом муніципальної харківської премії “Людина року 2004”, автором понад 20 видань, де зібрані його кращі світлини, учасником численних фотоекспедицій.
Каже, такого успіху у фотографії йому допомогла досягти зустріч з буддистом-ламою на кордоні з Монголією. Старець повідав йому, що шукати себе людина може до 30 років, а вже потім з нею залишається найпотрібніше. З Володимиром Оглобіним залишилася фотографія, яка витіснила археологію і доповнила його як історика.
Ще одна мудрість Володимира Оглобіна: людина творить не для себе, а для внутрішнього наповнення, для інших. От і створив автор численні серії світлин для своїх численних прихильників, віднедавна серед них і хмельничани. 
Презентована у нашому місті експозиція знайомить нас з Магаданом. Це місто — “Золоте джерело”. Світлина з такою назвою розповідає про те, що місто — золота кишеня Росії. На початку 30-х років виникло лише як пункт привалу для освоєння Далекого Сходу, де на той час знайшли золото. “Цій темі присвячена одна з моїх серій світлин із Колими. Я знімав так звані “командировки” — пункти, з яких зароджувався Магадан. Туди відправляли здорових, міцних людей з концтаборів Колими для видобування золота на три місяці. Жили вони у нелюдських умовах. Без розповіді про концтабори не можна обійтися при згадці про Магадан”, — розповідає Володимир Оглобін.
Магадан — “Голубий вечір при повному місяці” — світлина про незвичайні кліматичні, погодні умови у тих краях, про білі ночі, які на тривалий період ламають стереотипи, що ніч — обов’язково темінь. “Магадан, який почав розвиватися між двома бухтами Нагаєво і Гартнера, наче у аеродинамічній трубі, — тут часто дощить, туманно”, — доповнює свої світлини розповіддю Володимир Оглобін.
Магадан — “Осінній букет. Район озера Джека Лондона”. На цьому фото між скель над озером виросло тендітне триколірне дерево (незвичайний клімат забарвив його листя одразу у жовте, червоне, зелене). Озеро Джека Лондона, яке зустрічається на кількох світлинах автора, — окраса тамтешнього краю. Адже розташоване біля витоків річки Колими у Якодинському районі Магаданської області, лежить серед гір на висоті 803 метри, має довжину у північно-західному напрямку 10 кілометрів, а глибиною сягає 50 метрів. А те, що назване воно на честь американського письменника, автора численних пригодницьких романів, викликає інтерес. Є версія, що коли озеро виявили, поруч нього була знайдена книга Джека Лондона, інші походження назви пояснюють пристрасть першовідкривачів до творчості письменника.
Зйомки озера Володимиром Оглобіним припадають на 1996 рік, а основ-на частина експозиції світлин знімалася у 2008-2010 роках. У 2010-ому його мало не заарештували як українського шпигуна, півдня він провів у в’язниці.
“Минулого року я теж побував на Колимі на запрошення тамтешнього мера, він навіть виділив мені шість сотих землі, запропонував там жити. Але я відмовився”, — каже автор.
Ще одна історія нелегкого добування світлини про те, як довелося тікати від сімейства ведмедів, перед якими навіть його собака оторопів. Але довершені світлини того варті. У кожній — згадка, як-от у “Золотому лісі”, де хвойні дерева сягають неба, а забарвлення їх здалеку нагадує перелив зелено-золотої хвилі. Така велич природи вражає довершеністю та красою її недоторканості.
Десяток світлин автор із Харкова залишить у подарунок хмельничанам, інша частина поїде до Рівного.
За свіжий подих із Магадана Володимир Оглобін отримав пам’ятний диплом від міського голови, вітання керуючої справами міськвиконкому Людмили Черевченко та директора музею-студії фотомистецтва Котянтина Жданова.
Ірина САЛІЙ