Соціум

Про дух країни з Мирославом Дочинцем

У рамках проведення навчальних семінарів для молодих поетів та письменників, які проводяться в обласному літературному музеї, нещодавно відбувся візит цьогорічного лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Мирослава Дочинця (на фото). Поспілкуватися з літератором, автором численних видань, зійшлися не лише письменники-початківці, а й імениті літератори-земляки та представники ЗМІ.

У рамках проведення навчальних семінарів для молодих поетів та письменників, які проводяться в обласному літературному музеї, нещодавно відбувся візит цьогорічного лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Мирослава Дочинця (на фото). Поспілкуватися з літератором, автором численних видань, зійшлися не лише письменники-початківці, а й імениті літератори-земляки та представники ЗМІ.

“Дізнатися більше, ніж з книги, гадаю, неможливо! Потрібно дуже багато читати, збагачуватися духовно”, — закликав Мирослав Дочинець на початку своєї зустрічі з хмельничанами. Тому саме з книг його авторства і тих, що вплинули на його творчість, почав свій діалог з присутніми.
Ім’я Мирослава Дочинця спершу стало відомим у журналістиці, адже чимало досліджував звичаї, фольклор, традиції українців, зокрема Західної України. Але дух природи, людська поведінка, саме життя надихнули його на художню творчість, прозу, яка не тільки розповідає, зокрема, про Карпати, а й відзеркалює душу автора, героїв його творчості, образи яких списані з реальних людей. Письменник каже, що в Карпатах сконцентрована правічна мудрість українського народу. Нею наповнені і його книги, у яких передані знання карпатських мудреців. Автор став упорядником “Книги духовної мудрості”.
Цінні його книги і тим, що зберегли західні діалекти, народні прислів’я, приказки, які, на жаль, зникають з мовного оточення. 
Колорит українців, їх бадьорість, дотепність і знову ж таки мудрість — у народних анекдотах. Саме анекдот, визначив Мирослав Дочинець, був першим літературним жанром. Їх у творчому доробку автора теж чимало, найдотепнішими з них поділився і з хмельницькими шанувальниками. За тривалий період творчої праці автор зібрав чимало й афоризмів.
Крім презентації власної творчості, Мирослав Дочинець виконав і свою безпосередню місію учасника навчальних семінарів: з позиції іменитого журналіста і письменника давав цінні поради початківцям і відповідав на запитання колег. Стосувалися вони, зокрема, й журналістики. Автор назвав українську журналістику, порівняно з європейською, провінційною. Каже, у Європі журналістика лаконічна, проста, сконцентрована. Публікація журналіста має чітко відповідати на запитання: що, де, коли? Разом з тим автор нарікав, що сучасні представники ЗМІ сухо передають факти, копіюють інформацію, мало досліджують, не беруть участі у різних експедиціях, їх творчість позбавлена авторської думки. Отож треба шукати золоту середи-ну.
Відстежив пан Мирослав і особливості написання сучасної прози й поезії. “Закучерявленість” останньої вважає нині недоречною. Перенасичену лірику має змінити довершена поетика.
Оскільки збирає автор народну мудрість, яка базується на Божих завітах, не обійшлося і без його розуміння Бога. Його вважає пан Мирослав найбільшою загадкою…
У складний для країни час не міг не висловити свою думку Дочинець і про нинішню ситуацію в країні. Вважає це циклічним і звичним для українців явищем. “Наш народ завжди не мовчав, боровся проти несправедливості, відстоював свою позицію. Переможемо й тепер”,  — пророчить Мирослав Дочинець.
Ірина САЛІЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *