Хмельницький Євромайдан далі живе у своєму звичному ритмі, на який, зрозуміло, наклали відбиток драматичні події в Україні, пов’язані з фактом військової агресії та загрозою військової інтервенції Кремля на нашу землю. Зокрема, на самому Майдані у ці дні збиралися то менші, то більші групи людей, які жваво обговорювали найактуальніші суспільно-політичні події, а до символічного тетраподу біля підніжжя “Віри. Надії. Любові” не перестають іти ті, хто хоче виразити свою шану героям Небесної сотні. Хмельницький Євромайдан далі живе у своєму звичному ритмі, на який, зрозуміло, наклали відбиток драматичні події в Україні, пов’язані з фактом військової агресії та загрозою військової інтервенції Кремля на нашу землю. Зокрема, на самому Майдані у ці дні збиралися то менші, то більші групи людей, які жваво обговорювали найактуальніші суспільно-політичні події, а до символічного тетраподу біля підніжжя “Віри. Надії. Любові” не перестають іти ті, хто хоче виразити свою шану героям Небесної сотні.
Тут постійно триває збір благодійних коштів, найперше, на лікування поранених та постраждалих у сутичках з силовиками, які захищали злочинний режим Януковича. Добре, що біля агітаційних наметів постійно працює телевізор, є можливість заглянути в Інтернет. У четвер та п’ятницю, зрозуміло, основна увага була прикута до подій у Криму та навколо прес-конференції Януковича з Ростова-на-Дону, а вже в суботу разом з усією Україною місто буквально вибухнуло від обурення, коли дізналося про рішення Ради Федерації Держдуми Росії, яка, по суті, благословила Путіна на відкриту війну з Україною. Звичайно ж, перші прокльони там пішли на адресу почесної громадянки Шепетівки, колишньої нашої землячки Валентини Матвієнко, яка головує нині в цьому органі Держдуми. Скажемо наперед, що вже недільне багатотисячне віче висловилося за те, щоб шепетівчани позбавили її цього почесного звання, і направило на її адресу звернення з осудом її дій. У суботу в обласному центрі сталося ще дві доволі резонансні події. Зранку група невідомих, але відомо ким проплачених людей, спробувала захопити обласний офіс партії “Батьківщина”, звідки повідомили, що організаторами цієї провокації були колишні фронтозмінівці Олександр Ксенджук та Дмитро Беспалов. Ця група “незгідних” з лінією партії, які в цій парторганізації окреслилися доволі давненько, була одразу нейтралізована активістами “Самооборони” Майдану, щоправда, декого з цих “провокаторів” можна було побачити вже в неділю під час багатолюдного віче, і вони давали про себе знати, коли там розглядалося питання про підтримку рекомендації ради ГО “Майдан” та Народної ради області щодо кандидатури на посаду голови облдержадміністрації лідера батьківщинівців Валерія Лескова, яка пройшла практично одноголосно.
Та того ж дня стався ще один ексцес вже біля приміщення УСБУ, яке охороняли самооборонівці. Вони якраз офіційно мали передати його керівництву управління, в результаті чого постраждав заступник керівника цього формування Сергій Скоробагатий. Під час спроби передачі з’явилася невідома легкова машина з двома пасажирами, які потім виявилися працівниками СБУ та міліції, які чомусь вчинили опір самооборонівцям, які невдовзі їх затримали та доправили до міліції, де за цим фактом нібито порушено справу. А вже на недільному вічі “Самооборона” зачитає звернення про ситуацію в УСБУ, де нинішнє керівництво почало тиснути на своїх працівників, аби вони підписували звернення на адресу вже нового очільника СБУ Валентина Наливайченка, в якому виправдовуються їх дії під час драматичних подій 19-20 лютого біля приміщення УСБУ, в результаті яких загинули двоє та поранено кілька невинних людей. У зверненні “Самооборони” ще раз наголошено, що керівництво УСБУ, зокрема в особі її начальника Крайтора, тоді чітко виконувало злочинні накази з Києва і було свідомим учасником так званої “антитерористичної операції” з зачистки Євромайдану по всій країні, очікуючи за цю невинну кров орденів та звань…
Доволі напружено в ці дні працювала і рада обласної ГО “Майдан”, засідання якої вже проходять у малому залі облради. На засіданнях обговорюються досить актуальні питання життя області у цій напруженій ситуації. Звичайно ж, окрема увага координації допомоги пораненим та постраждалим, а також сім’ям загиблих на Євромайдані, списки яких з відповідними номерами карткових банківських рахунків через пресу вже доведені громадськості. В суботу рада заслухала інформації про діяльність подібних громадських об’єднань у Кам’янці-Подільському, Волочиську, Чемерівцях, Деражні, Хмельницькому районі. Постійно на її засіданнях розглядається інформація про перебіг процесу переформатування місцевих рад, а вже в неділю рада вийшла на віче з консолідованим рішенням (при одному, що утримався) щодо рекомендації кандидатури на голову ОДА Валерія Лескова. Не менш гаряче тут ідуть дискусії про принципи формування виконавчої гілки влади на обласному та районному рівнях, адже рада вимагає заміни керівників обласних управлінь (департаментів) охорони здоров’я, освіти, культури, сільського господарства, праці та соціального захисту населення, Пенсійного фонду та ряду інших структурних підрозділів ОДА. Наскільки принципово ці кадрові питання будуть розглядатися залежа- тиме і від нового голови облдержадміністрації та Майдану, щоправда, для себе рада визначає засадничі принципи роботи цієї комісії, де, на думку деяких членів ради, повинні працювати люди, які не претендують на державні посади. У неділю тут було розглянуто низку інших звернень, які підтримало віче, зокрема щодо оцінки ситуації з фактичним оголошенням Кремлем війни Україні, де містилася вимога до Верховної Ради денонсувати Харківські угоди про перебування російського флоту на території України…
Подібна тривожна, а заразом і відповідальна атмосфера панує нині на багатьох Майданах області, про що, зокрема, повідомив на вічі і мер Старокостянтинова Микола Мельничук. Щоправда, подеколи емоції на засіданнях самої ради зашкалюють, як це було в понеділок, коли дехто з її “гостей” пробував ревізувати кадрове рішення хмельницького Євромайдану щодо кандидатури голови ОДА. Зрештою, досі не зрозуміло, яку роль відведе, власне, сам Майдан своїй громадській організації “Майдан” та її раді, існування якої поки що цілком виправдане. Словом, питання, чи відбудеться вона як незалежне громадське об’єднання на фоні домінуючого впливу опозиційних партій, які вже вступили в президентську кампанію, може постати невдовзі з усією гостротою. Все залежить і тут від Майдану, як, зрештою, і від того, наскільки проникли його ідеї у наші душі та серця…
Богдан Теленько