До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка в обласному художньому музеї відкрилася виставка “Музейна Шевченкіана”. Це портрети Тараса Шевченка, ілюстровані сторінки його біографії, твори за мотивами його поезій, виконані в різних видах мистецтва — живописі, графіці, скульптурі.
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка в обласному художньому музеї відкрилася виставка “Музейна Шевченкіана”. Це портрети Тараса Шевченка, ілюстровані сторінки його біографії, твори за мотивами його поезій, виконані в різних видах мистецтва — живописі, графіці, скульптурі.
Нині ми стоїмо на порозі переосмислення Шевченка як модерної постаті сучасної України, а не революційного демократа чи поета-бунтівника, захисника знедолених і скривджених, як це трактувалося раніше. Втім представлені в експозиції раритети — продукт саме минулих часів. Але кожен автор, звертаючись до знакової для нації постаті, вкладав у них своє розуміння Кобзаря, творив його образ щиро.
До експозиції увійшли 28 робіт 17 авторів, серед яких лауреати Шевченківської премії Василь Касіян, Михайло Дерегус, Михайло Божій, Василь Лопата, а також народні та заслужені художники України, зокрема й подоляни Михайло Андрійчук та Борис Негода.
Переважна частина експозиції — графічні аркуші. Увагу привертають ліногравюри Василя Лопати та Софії Караффи-Корбут, офорти Андрія Блудова, літографії Михайла Андрійчука. Як зразок рідкісної мистецької техніки (мецо-тинто) виділяється портрет Тараса Шевченка Бориса Негоди. Як варіант оформлення сучасного літературного твору (роман Василя Шевчука “Син волі”) — аркуші Василя Перевальського. Живописний ряд представлено картинами класика українського малярства Івана Їжакевича та Михайла Хмелька.
Ще за життя доля, муза, слава Шевченка були притягальними для сучасників й залишаються такими досі. Таїна Шевченкового слова, тернистий життєвий шлях поета бентежать, захоплюють, не залишають байдужою жодну мислячу особистість. Його імператив — вільна людина, над якою владарює тільки Бог, і постулат всеохоплюючої любові, на жаль, повільно входить у нашу свідомість. Викликати живий інтерес до постаті національного генія — завдання нашої виставки.
Галина Гірник