Ну, не вдається нам витримувати взятий інформаційний тайм-аут після відомого судового процесу з гендиректором обласного академічного театру ім. М.Старицького Петром Данчуком і край. Думали, що після бурхливих подій у зв’язку з тією конфліктною ситуацією, куратори театру, так би мовити, зуміють позакривати всі “вузькі місця” у його діяльності, адже, зрештою, про це не раз тоді йшлося з їх вуст на зустрічах з колективом.
Ну, не вдається нам витримувати взятий інформаційний тайм-аут після відомого судового процесу з гендиректором обласного академічного театру ім. М.Старицького Петром Данчуком і край. Думали, що після бурхливих подій у зв’язку з тією конфліктною ситуацією, куратори театру, так би мовити, зуміють позакривати всі “вузькі місця” у його діяльності, адже, зрештою, про це не раз тоді йшлося з їх вуст на зустрічах з колективом.
Та ось ще одне шило вилізло з мішка усіх тих зловживань службовим становищем, які спродукував пан Данчук. Кажемо тут уже про ненормальну ситуацію, що склалася з приходом Петра Івановича у театр, навколо трьох гуртожитків для своїх працівників, які є чи були вже, як ми розуміємо, на балансі цієї установи. Як виявилося, гендиректор театру П.І.Данчук, його комерційний директор С.С.Очеретна, мабуть, не без відома облуправління культури, розпорядилися ними в дуже оригінальний спосіб. Ще в березні 2011 року без відома акторів, які, зокрема, проживають і сьогодні в гуртожитку-квартирі на вул. Рибалка, 8, кв. 111, на їх житлову площу були приписані начальник відділу кадрів обл-управління культури В.М.Граділь та якийсь невідомий досі гр. Калайда. При цьому за весь цей час комунальні послуги з власної кишені за себе і за цих мешканців сплачували працівники театру, котрі там насправді проживають, і саме на їх адресу надходять повідомлення з комунальних служб з вимогою про негайне погашення доволі великих комунальних боргів, до яких вони не мають жодного стосунку.
Тобто люди, які були тут у такий дивний спосіб прописані, навіть не думали сплачувати за комунальними рахунками, які з їх навіть фіктивною пропискою не могли не зрости згідно з відповідними тарифами, так би мовити, на душу населення. І це при тому, що вони, як ми розуміємо, збираються приватизовувати цю житлову площу, до якої, крім фіктивної прописки з благословення дирекції театру, ніякого відношення не мають. Виникає тут також питання, куди дівалися тоді кошти тих мешканців — працівників театру, які справно сплачували за свою комуналку через бухгалтерію театру? Тут уже дійшло до того, що дирекція театру, скажімо, у своєму зверненні до однієї з міських комунальних установ просить в офіційному зверненні борги відповідального працівника облуправління культури В.М.Граділь вираховувати з коштів, проплачених однією з актрис театру.
Дуже дивна ситуація і навколо квартири-гуртожитку на вул. Театральній, 3/1, де проживала сім’я актора В.М.Шпунта у складі дружини та сина, яких адміністрація театру у судовому порядку восени 2012 року позбавила права проживання і реєстрації в ній. Нині у театрі ніхто не знає, як дирекція розпорядилася цим помешканням, хоча потреба у житлі серед акторів театру дуже гостра. У кулуарах ширяться чутки, що ця квартира вже комусь продана, у що аж ніяк не хочеться вірити. Адже багато акторів змушені знімати квартири у місті, дехто, зрозуміло, з ласки дирекції проживає безпосередньо в будівлі театру у пристосованих кімнатах, які не відповідають елементарним санітарним нормам. І все це на фоні очевидних зловживань у житловому питанні, яке, як відомо, усіх псує, чому, як бачимо, сприяють дирекція театру, облуправління культури та їх аж надто принципові куратори…
В.Сівач