Багато хмельничан запитують себе: який географічно близький, цікавий фестиваль можна було б відвідати? — і не завжди отримають конкретну відповідь. Адже не всі знають, що з осені 2010 року в Кам’янці-Подільському проводиться фестиваль “Республіка”, який може зацікавити чимало поціновувачів мистецтва й уже відомий за межами України. Один із організаторів “Республіки” Андрій Зоін розповів нам про специфіку цього фестивалю та його перспективи.
Багато хмельничан запитують себе: який географічно близький, цікавий фестиваль можна було б відвідати? — і не завжди отримають конкретну відповідь. Адже не всі знають, що з осені 2010 року в Кам’янці-Подільському проводиться фестиваль “Республіка”, який може зацікавити чимало поціновувачів мистецтва й уже відомий за межами України. Один із організаторів “Республіки” Андрій Зоін розповів нам про специфіку цього фестивалю та його перспективи.
— Фестиваль “Республіка” важко назвати суто музичним, оскільки він об’єднує чимало мистецьких та соціальних акцій. До того ж позиціонується як антикомерційний захід. Пане Андрію, як виникла ідея “Республіки” та чому обрали для її реалізації саме Кам’янець-Подільський?
— Я тривалий час жив за кордоном, де займався організацією мистецьких фестивалів. Повернувшись додому, побачив, що у нас у цьому плані практично нічого не відбувається, є надзвичайно багато білих плям у цій сфері. Тому “Республікою” я хотів показати, що на периферії також можна зробити якісно новий культурний продукт, а також продемонструвати молоді: якщо є цікава ідея, то її можна реалізувати навіть із малим бюджетом.
Кам’янець-Подільський був обраний тому, що на той час у цьому місті проходило декілька різноманітних фестивалів, була створена відповідна інфраструктура й там знайшов однодумців, зацікавлених у нових проектах. Окрім того, Кам’янець — туристичне місто, а це збільшувало наші шанси на життєздатність і велелюдність фестивалю. Коли організовували першу “Республіку”, то мали лише три тисячі гривень, але ідея виявилася життєспроможною, прийшло надзвичайно багато людей і ми зрозуміли, що варто рухатися далі.
— Якщо більшість подібних фестивалів обмежуються лише музичною складовою, то ви вирішили, що цього замало…
— Так, дійсно, під час фестивалю відбувається чимало різноманітних акцій. Наприклад, стріт-артом ми займаємося для того, щоб прикрасити спальні райони нашого міста, принести мистецтво до людей, які не ходять у музеї. Загалом усі наші заходи спрямовані на те, щоб зробити молодь соціально активнішою. Необхідно, щоб люди навчилися думати й діяти. Наприклад, в Україні існує проблема зі сміттям. Більшість людей навіть і не замислюється, що, викинувши на вулицю один папірець, вони завдають велику шкоду навколишньому середовищу. Тому ми стараємося робити, зокрема, екоакції “Республіки” заразом просвітницькими, щоб заохотити людей не смітити.
— Зупинімося детальніше на стріт-арті. Як до ідеї розмалювати будинки Кам’янця-Подільського поставилися місцева влада та безпосередньо кам’янчани?
— Від першого фестивалю місцева влада розуміла користь таких заходів, знала, що це вигідно для міста, його туристичного потенціалу, тому ніколи нам не заважала. А ось люди спочатку не до кінця розуміли, навіщо ми це робимо. Мовляв, краще купіть нам нові меблі чи вставте двері в під’їзд… Але вже через три роки місцеві мешканці усвідомили, що місто квітне від таких картин на пошарпаних будинках. Їх там уже до 30. І під час третього фестивалю до нас уже підходили, просили, щоб ми щось подібне намалювали й на лікарні, друкарні, дитячих садочках… Думаю, ці картини на будівлях точно триматимуться 10-15 років і діти, які споглядатимуть цю красу, впевнений, будуть рости іншими, кращими людьми.
— Попри те, що Хмельницький — обласний центр, тут нечасто відбуваються масштабні мистецькі події. Як ви оцінюєте фестивальні перспективи нашого міста?
— Хмельницький — це доволі молоде, урбанізоване місто, тому тут чимало роботи і для вуличних митців. Але проблема в тому, що наразі тут, на мою думку, на відміну від сусідніх Вінниці й Тернополя, немає жодного великого, знакового фестивалю. По суті, Хмельницький — біла пляма на фестивальній мапі України і водночас дуже перспективне місто у цьому ракурсі. Ми готові зробити тут потужний культурний фестиваль, якщо отримаємо пропозицію з боку влади чи бізнесу.
— В обласному центрі чимало соціально активної молоді. Але більшість з них не має достатнього досвіду, щоб самостійно проводити потужні мистецькі заходи. Що ви можете їм порадити?
— Для організації якісного фестивалю чи будь-якого іншого мистецького заходу треба вміти домовлятися з місцевою владою та бізнесом. Також потрібно шукати надійну команду, яка готова буде боротися за втілення спільних ідей, навіть якщо на це не вистачає коштів. Тоді і з’являться шанси досягти поставленої мети.
Розмовляв Андрій Ящишен