Всеукраїнське Товариство української мови імені Тараса Шевченка “Просвіта” нещодавно відсвяткувало своє 145-річчя. Саме цій знаменній даті в обласній науковій бібліотеці імені М.Остров-ського був присвячений “круглий стіл” “Просвіта — наша доля”. На ньому члени “Просвіти” та запрошені гості обговорили актуальні завдання сьогодення та плани на майбутнє.
Всеукраїнське Товариство української мови імені Тараса Шевченка “Просвіта” нещодавно відсвяткувало своє 145-річчя. Саме цій знаменній даті в обласній науковій бібліотеці імені М.Остров-ського був присвячений “круглий стіл” “Просвіта — наша доля”. На ньому члени “Просвіти” та запрошені гості обговорили актуальні завдання сьогодення та плани на майбутнє.
Чітко окреслила перспективи розвитку голова міської організації “Просвіти” Зоя Діденко. “Молодь сприймає позитив. Нове покоління хоче чогось стверджуючого, що проростало б духовним корінням в сутність кожного українця”, — наголосила вона. Зоя Діденко розповіла й про цьогорічні здобутки. Так, вдалося видати книгу про друзів Тараса Шевченка “Який я щасливий тою нелицемірною дружбою!”, яка є вже 47 виданням хмельницької міської “Просвіти”. Окрім того, готується фільм про перебування Кобзаря в нашому краї “Земля подільська, яку сходив Тарас”. Наразі завершилися зйомки й нині фільм на стадії монтажу.
Перший голова відновленої “Просвіти” Василь Горбатюк розповів про заходи, що готуються до святкування 200-річчя Тараса Шевченка. Так, нещодавно в обласному літературному музеї, який він очолює, відкрито виставку одного портрета Тараса Шевченка, написаного його внучатим небожем Фотієм Красицьким. Планується тут і фотовиставка Святослава Стояновського, на якій буде представлено 200 фотографій пам’ятників Тараса Шевченка. Василь Горбатюк розповів, що до багатьох подібних проектів долучилася молодь, що є заслугою діяльності “Просвіти”: “Теперішні події, в яких активно бере участь молодь, засвідчують, що “Просвіта” справді несла та несе свої знання та просвітлення для людей. І ці знамення видно в душах нового покоління й кожного небайдужого українця”.
Наразі є чимало незаслужено забутих визначних постатей в історії України. Наприклад, член Центральної Ради Григорій Степура, який свого часу активно розповсюджував модерністський журнал “Українська хата”, безкоштовно надавав адвокатську допомогу нужденним. Але після приходу більшовиків потрапив у табори, де й загинув 1944 року. Відродити пам’ять про таких людей закликав Віталій Мацько, почесний голова обласної організації Товариства “Просвіта”.
Під час “круглого столу” його учасники зійшлися на спільній думці: потрібно модернізувати організацію й залучати до лав “Просвіти” більше молоді. “Основні завдання для молоді були визначені ще 145 років тому, вони представлені в квитку кожного просвітянина. Не дивно, що їх було доручено сформувати саме студентові Андрієві Січинському. Змінюються покоління, обставини, але цілі залишаються одні й ті ж. Наприклад: утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу”, — підсумував роботу “круглого столу” голова правління обласної організації Товариства “Просвіта” Віталій Міхалевський.
Андрій ЯЩИШЕН