Що не кажіть, а старовинні споруди, надто фортеці, мають свою неповторну, майже містичну енергетику!
Що не кажіть, а старовинні споруди, надто фортеці, мають свою неповторну, майже містичну енергетику!
Вкотре отримала нагоду переконатись у цьому літераторка зі Старокостянтинова Оксана Радушинська, провівши поетичну зустріч у замку князів Острозьких. В одній зі щойно відреставрованих зал будови XVI століття — при каміні та свічках відбулася зустріч, під час якої панувала дивовижна атмосфера безмежного і водночас спресованого Всесвіту, поєднавши мистецтво незламності, котрим просякнуті стіни замку, мистецтво живопису, котре зігріває своїм теплом древнє каміння, і мистецтво слова та музичних звуків. Місяць тому у цій самій залі запрацювала виставка художніх полотен вихідця зі Старокостянтинова, нині члена спілки художників Росії, представника петербурзької живописної школи Василя Братанюка, котрий подарував рідному місту кілька своїх робіт. На полотнах зображені відомі особистості рідного міста, серед яких і портрет Оксани Радушинської, а також відтворені сюжети, пов’язані з історичною постаттю Василя-Костянтина Острозького. Ось у такому “товаристві”, переплівши поезію, музику та пісню, літераторка говорила віршами (і не тільки) про зиму, кохання, життя, вічність, про те, що близьке душі кожного з нас… Щемливо, коли у відповідь на художнє слово в очах глядачів тремтіли сльози, а потім засвічувалися посмішки від усвідомлення, що, попри всі складнощі та біди, попри холоди і нерозуміння, все хороше поміж нами обов’язково має справдитися!
“…А вранці буде сніг і буде кава.
Стріпнуть ворони грудень, наче гук.
І справдиться Господня тиха справа —
Й на мить не відпускати наших рук.
Щоб ми не загубились у міжсніж`ї,
Щоб ми не заблудились без доріг.
Ми станемо під сніг, немов безгрішні.
І стане нами, грішними, цей сніг”, — завершила Оксана поетичну частину зустрічі.
Від начальника відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини міськвиконкому Василя Муляра поетеса отримала в дарунок ювілейну монету з зображенням князя Острозького, котру в Старокостянтинові вручають лише тим, хто сприяє відродженню замку, а від глядачів — квіти та слова вдячності й захоплення.
“Щиро дякую за допомогу в проведенні заходу моїм багаторічним друзям-колегам: автору-виконавцю Олегу Круторогому та звукорежисеру Сергію Грищуку, — додає Оксана. — Якби не їхня щира участь, можливо, й не вдалося б отак відверто торкнутися найтонших струн кожного з глядачів, бо ж відомо, що художнє слово, музика і пісня, поєднавшись, здатні творити справжні, майже містичні дива”. Схожа поетична зустріч незабаром відбудеться і в Хмельницькому.
Ксенія Граднова
Фото Петра Радушинського