ХКП “Спецкомунтранс” — одне з тих підприємств, без якого місто не зможе повноцінно функціонувати жодного дня. Про щоденні клопоти та перспективу розмовляємо з директором підприємства Владиславом КРИВЕНЧУКОМ.
ХКП “Спецкомунтранс” — одне з тих підприємств, без якого місто не зможе повноцінно функціонувати жодного дня. Про щоденні клопоти та перспективу розмовляємо з директором підприємства Владиславом КРИВЕНЧУКОМ.
— Владиславе Валерійовичу, сьогодні ХКП “Спецкомунтранс”, на відміну від інших міст України, не має конкурентів. Це добре чи погано?
— Дійсно, в Хмельницькому ми є монополістами з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів і сміття. А от на запитання, чи добре без конкурентів, скажу одне: на такі умови, в яких працюємо ми, наразі не погодиться жоден приватник. Поясню чому. Наші тарифи залишаються досить низькими: для одного мешканця в будинку приватного сектора наша послуга коштує 4,46 грн. у місяць, а одного мешканця багатоквартирних будинків — 4,18 грн. Для порівняння, у Вінниці за такі ж послуги тариф становить 7,20 грн., у Кременчуці — від 9,80 до 12 гривень. Тому й не дивно, що наші тарифи покривають затрати приблизно на 80 відсотків, тобто ми збиткові. І якби не фінансова підтримка міської влади, підприємство могло б уже давно збанкрутувати. Крім того, ми працюємо в борг, бо населення проплачує за надані нами послуги зі значним запізненням.
— Скільки ж боргують хмельничани?
— Місячні нарахування за надані послуги становлять 1 млн. 300 тис. грн., розрахунки населення — 800 тис. грн. Виходить, що люди боргують за 2,5 місяця, тобто 2 мільйони гривень. Для підприємства — це значна сума, за яку можна придбати, скажімо, два сучасні автомобілі або два місяці вести господарську діяльність. Попри всі складнощі та проблеми, працівники підприємства щоденно обслуговують 20 маршрутів з вивезення побутових відходів і два — негабаритного сміття. Ми вивозимо на полігон майже дві тисячі кубометрів твердих побутових відходів, а за рік ця цифра сягає 150 тисяч тонн. Тож лише на пальне щоденно витрачаємо 16-17 тисяч гривень. Понад дві тисячі гривень складають інші енерговитрати.
— Аби були позитивні результати роботи, яким має бути тариф?
— За нашими розрахунками, які зробили кілька місяців тому, тариф мав би бути 6,15-6,20 грн. Тепер це вже інша сума, бо іншими є складники, які формують ціну.
— Наскільки добросовісні хмельничани у питаннях проплати за надані послуги?
— Укладено понад 90 тисяч договорів з фізичними особами та майже 5 тисяч — з юридичними. Відповідальність у споживачів, звичайно, різна. Як показує практика, до послуг електро-, водо- і теплопостачання хмельничани ставляться інакше. Можливо, тому, що ці підприємства застосовують суворі примусові заходи, серед яких відключення. Ми ж цього робити не можемо, тому дехто паразитує. Хмельничани мають усвідомити, що лише день зупинки нашого підприємства може створити в місті екологічний колапс. Звичайно, ми цього не допустимо. Але з боргами втрачається можливість розвитку підприємства, покращення якості надання послуг.
— Що дає місту відмова від сміттєпроводів безпосередньо в багатоповерхівках і встановлення євроконтейнерів?
— Однозначно місто стало чистішим. Сміття вивозиться щоденно. В центрі міста, де немає змоги встановити велику кількість сміттєзбірників, вивозимо сміття двічі на день: вранці та в обід. Тобто відходи довго не залежуються в ємностях, не псуються, не множаться гризуни. Заварені сміттєпроводи також знайшли схвальний відгук у мешканців багатоповерхівок. Щодо встановлення нових контейнерів для сміття, то наразі повністю це зробили лише в мікрорайоні Озерна. Щоправда, для мешканців є певні незручності, бо контейнери встановлені на квартальних дорогах, тобто там, куди мають доступ машини для збору сміття. Замовили також сітчасте накриття для 12 майданчиків. Але за браком коштів не всі ще встановлені. Поступово переходитимуть на євроконтейнери й інші мікрорайони міста. Зокрема, нові сміттєзбірники встановлено в Південно-Західному мікрорайоні (вулиці Тернопільська, Інститутська і частина Львівського шосе). А також від вулиці Гайдара до Красовського. Загалом, по місту вже розставлено 456 євроконтейнерів.
— Хмельничани скаржаться, що досить мало контейнерів для збору вторинної сировини.
— Згоден. Бо маємо лише 24 євроконтейнери для збору пластикової пляшки і 60 — склотари. Треба, звичайно, більше, але маємо спочатку привчити людей правильно сортувати відходи, викидати їх за призначенням і не красти, бо є й такі випадки. Цього року вкрали чотири контейнери. Один знайшли і повернули, а від крадіжки трьох маємо збитки понад 10 тисяч гривень, бо один коштує 3400 гривень! Наступного року плануємо закупити також контейнери для збору картону. Але ще раз наголошу: населення має привчитися сортувати сміття. Ці навики знадобляться, коли буде збудовано сміттєпереробний завод.
— Практика показує, що мешканців багатоповерхівок до сортування легше привчити, ніж людей з приватного сектора.
— На жаль, так. Перша проблема, що не всі мешканці власних садиб укладають договори на вивезення та утилізацію відходів. Але ми з цим боремося. Дві бригади працівників постійно займаються цими питаннями: просимо, переконуємо людей. Якщо не погоджуються — складаємо адмінпротоколи і відправляємо на комісію. На жаль, рівень свідомості хмельничан залишається досить низьким. Тому й намагаються обманути підприємство, а насправді — себе. Бо створюють інколи критичні ситуації з вивезенням відходів. Як це, наприклад, сталося на вулиці Купріна, яку захаращили обрізаним гіллям дерев і ми всім наявним транспортом змушені були вивозити гілки два дні підряд.
— Які надії покладаєте на рік наступний?
— Сподіваємось, що тарифи приведемо у відповідність до потреб підприємства. Необхідно придбати нові машини, бо парк дуже зношений, навантажувач, 400 євроконтейнерів і сіткове покриття. І все це задля одного — покращення якості обслуговування хмельничан.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК